Українська література 10 класс (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

Камінний хрест - ВАСИЛЬ СТЕФАНИК (1871-1936) - МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА

5. Прочитайте огляд новели „Камінний хрест”. Заповніть літературний паспорт цього твору.

Новела „Камінний хрест”. За аналогією до більшості творів В. Стефаника „Камінний хрест” називають новелою, хоча за жанровими ознаками цей твір усе ж таки ближчий до оповідання, однак сам автор визначав розповідь про Івана Дідуха як студію, тобто художнє дослідження душевних переживань героя.

Історія написання. „Камінний хрест” — єдиний твір В. Стефаника, присвячений темі еміграції. За основу новели взято реальний факт: Штефан Дідух (у творі — Іван), односелець В. Стефаника, емігруючи до Канади, ставить на своїй нивці кам'яний хрест (який, до речі, і донині стоїть у Русові). У трагедії героя твору по краплі зібрано горе тисяч емігрантів, долею яких переймався письменник. Не раз проводжаючи на Краківському вокзалі земляків у далеку Америку, він бачив опухлі від плачу очі, спечені губи, чув захриплі від стогону голоси.

Композиція. Перший розділ новели виконує функцію експозиції, вона ознайомлює читача з долею героя: тут подано портрет Івана Дідуха й авторські екскурси в його біографію. Після десятирічної служби у війську Іван повертається в село й стає ґаздою на залишеному в спадщину кам'янистому горбі. Люди пам'ятають Івана у вічній виснажливій праці на цьому горбі. Наступні шість розділів — епізоди сповіді Дідуха про своє життя перед запрошеним на прощальний обід селом. Одним із найяскравіших засобів індивідуалізації головного героя є його монологи, у яких домінує образ горба, на якому Іван поставив собі й дружині хрест. Образ хреста тут символізує тяжку, каторжну працю селянина, а водночас трагедію його вимушеної розлуки з рідною землею.

Проблематика. Стильова своєрідність.

Через вужчу, конкретно-історичну проблему еміграції автор розкриває у творі й значно ширшу, вічну проблему екології буття.

Незважаючи на непосильну працю, Іван був щасливим. Адже почувався часткою рідної землі, її господарем, бо доглядав, оживляв її. Так само, як кинутий у ставок камінь тривожить усе середовище, й Іван із конем і возом при праці „лишали за собою сліди коліс, копит і широчезних п'ят Іванових”, зрушуючи довкілля, бо „придорожнє зілля і бадилля гойдалося, вихолітувалося на всі боки за возом і скидало росу на ті сліди”.

Кадр із кінофільму „Камінний хрест”. У головній ролі — Д. Ільченко (реж. Л. Осика)

Кадр із кінофільму „Камінний хрест” (реж. Л. Осика)

Важливо ще й те, що колеса, кінські копита й п'яти Івана творять єдність своїм експресивним рухом, залишаючи сліди. А цей злитий єдністю рух, викликавши рух оточення, сполучається з ним у цілість, бо, увійшовши в гармонію з ходом копит, коліс і ніг, зілля скидає на них росу.

Єдність із землею й Космосом викликана динамічно-експресивною, але й дуже важкою працею Івана Дідуха. Не випадково його тінь на горбі в промінні призахідного сонця нагадує тінь велетня. Саме Іванова експресія, що є його працею, спонукає горб до праці („Ото-с ні, небоже, зібгав у дугу! Але доки мі ноги носе, то мус родити хліб!”), зрушує, тривожить землю, бо його тінь просувається далеко по нивах і заслоняє їм сонце. Іван — велетень, бо оживляє, орухомлює, скермовує все довкола й об'єднує його в одну нерозривну цілість, тобто точно виконує головну, покладену Богом на людину місію співтворця Всесвіту.

Знеможена працею, пригнута до землі („як би два залізні краки стягали тулуб до ніг”), постать Івана не вирізняється фізичною силою чи красою, навпаки, вона потворна. Проте письменник у негарному розкриває гарне — красу експресивного руху життя всього світу. Іван у праці також зображений за допомогою засобу з арсеналу потворного: він уподібнений до коня, якого звичайно б'ють, щоб той тягнув віз угору. Отож і „Івана як коли би хто буком по чолі тріснув, така велика жила напухала йому на чолі”. Кінь же своїм виглядом під час роботи розкриває причину, чому Дідух мусить так тяжко працювати на хліб щоденний: „Згори кінь виглядав, як би Іван його повісив на шильнику за якусь велику провину”. Це — виразний натяк на первородний гріх перших людей. Пригадаймо сказане Творцем Адамові при вигнанні того з раю: „Проклята земля через тебе. У тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити... У поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято” (Буття, 3: 17-19). Будяк, який уп'явся в Іванову ногу, є вираженням прокляття землі через людський гріх.

Отож потворне виконує в новелі кілька функцій: допомагає виявити об'єднаний у цілість колорит справжнього життя (де переплетене й гарне, і бридке); натякає на причину людських страждань на землі; глибше розкриває красу людського існування, яка можлива тільки в єдності з усім навколишнім світом.

Тут зростається естетично відворотне з духовно прекрасним, бо лише відчуття єдності з Космосом, рідною землею й близькими людьми (родиною) наповнювало змістом Іванове життя, давало йому радість і щастя. Він полюбив свою тяжку працю та свій горб, з якого зробив родюче поле. Виїзд на чужину розірвав в його душі цей зв'язок із навколишнім світом. Іванові здається, що він „каменів”. У В. Стефаника образ каменя часто означає омертвіння душі. Значить, і Дідух утрачає своє духовне життя, тому „одна сльоза котиться по лиці, як перла по скалі”. Перлини завжди білі, а все „біле” чи „срібне” виражає у творчості В. Стефаника чистоту душі. Перлина, що котиться по скелі, — це символ того духовного життя Івана, яке тепер котиться по мертвому камені. Очевидно, ідеться про загибель тієї духовності, котра зв'язувала героя з рідною землею.

Дідух та його родина відчувають майбутню кризу-муку безуспішної боротьби всіх емігрантів за збереження своєї духовної ідентичності. Це передчуття викликає страшний біль. Автор матеріалізує його в такому образі: „Ціла хата заридала, як би хмара плачу, що нависла над селом, пірвалася”. Тут хата Дідухів утрачає властивості реального об'єкта й перетворюється на знак суб'єктивного душевного стану родини.

За мотивами цього твору видатний режисер Л. Осика в 1968 р. на Київській кіностудії імені О. Довженка зняв фільм „Камінний хрест”, який увійшов у скарбницю найвизначніших українських кіношедеврів.

6. Прослухайте пісню Я. Лепкого на слова Б. Лепкого у виконанні В. Вермінського „Чуєш, брате мій” і дайте відповіді на запитання.

В. Вермінський. „Чуєш, брате мій”.

А. Чим суголосна ця пісня з настроєм новели В. Стефаника „Камінний хрест”?

Б. Чому, на ваш погляд, вона стала улюбленим твором емігрантів?

7. Виконайте завдання.

1. Символом розпачу від прощання з рідним краєм у новелі „Камінний хрест” є

А горб

Б хрест

В танець

Г камінь

Д збіжжя

2. Установіть відповідність.

Художній засіб

Приклад

1. метонімія

2. персоніфікація

3. фразеологізм

4. порівняння

А Догори ліз кінь, як по леду ...

Б Вік свій збув на тім горбі.

В Спросив Іван ціле село.

Г Очі замиготіли великим жалем, а лице задрожало...

Д Сонце... малює по нім маленькі фосфоричні звізди.

3. Установіть відповідність.

Стильові течії модернізму

Ознаки

1. символізм

2. неоромантизм

3. імпресіонізм

4. експресіонізм

А намагання героя наблизити дійсність до мрії, сильний герой

Б постановка проблем вини й кари, сенсу страждань і смерті

В об'єктивне зображення дійсності, типовий герой у типових обставинах

Г мінливість вражень і відчуттів героя, зорові й слухові образи

Д відтворення сутності предметів та ідей через знаки

4. Чи відобразилося у творчості В. Стефаника його шкільне дитинство? Свою відповідь підтвердіть конкретними прикладами.

5. У назві літературного твору зазвичай сконцентровано його тему („Кайдашева сім'я” І. Нечуя-Левицького) або ж ідею („Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика). Поміркуйте, що хотів сказати читачеві В. Стефаник назвою новели „Камінний хрест”.

6. Який епізод новели „Камінний хрест” кульмінаційний? Прокоментуйте його.

7. Яка експресіоністична ознака є найяскравішою в новелі „Камінний хрест”? Доведіть свою відповідь конкретними прикладами з тексту.

8. Випишіть діалектизми з новели „Камінний хрест”. Яку роль вони відіграють у творі?

9. Що символізує хрест у новелі?

10. Чи актуальна в сучасній Україні проблема, порушена в новелі „Камінний хрест”? Свою думку аргументуйте.

11. Прослухайте одну із сонат чи симфоній Л. ван Бетховена. Прокоментуйте слова В. Стефаника: „Я писав тому, щоб струни душі селянина так кріпко настроїти й натягнути, щоби з цього вийшла велика музика Бетховена”.

12. У яких кольорах ви побачили новелу „Камінний хрест” під час її читання? Як палітра цих кольорів співвідноситься з особливостями експресіонізму в образотворчому мистецтві?

8. Виконайте домашнє завдання.

1. Доберіть заголовок до кожного розділу новели В. Стефаника „Камінний хрест”.

2. Перегляньте кінострічку „Камінний хрест” режисера Л. Осики. Письмово охарактеризуйте зоровий і звуковий ряд фільму (за бажанням).

3. Напишіть есе на тему „Якими я бачу людей, які емігрували з України колись і сьогодні” (за новелою В. Стефаника „Камінний хрест”).