Нова українська література

Українська література 9 клас - О. І. Борзенко - Ранок 2017

Нова українська література

Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу виконати такі навчальні завдання:

• отримати знання про становлення нової української літератури, основні літературні напрями (сентименталізм, романтизм), найвизначніших письменників цього часу;

• удосконалити вміння аналізувати літературні твори, визначати провідні проблеми, ідеї, художні засоби, характеризувати героїв твору;

• висловлювати власні міркування про вчинки та характер персонажів, коментувати поставлені у творах проблеми;

• навчитися виразно читати поезії, визначати їхні головні мотиви, коментувати їх;

• дискутувати про сенс людського життя, про актуальність творів XVII—XIX ст. для нашого часу;

• розвивати вміння відстоювати людську гідність, власні принципи, формувати активну життєву позицію; проникати уявою в настрої,

у внутрішній світ літературних героїв, бачити красу особистості;

• вивчити напам'ять уривок

з поеми І. Котляревського „Енеїда”; вірш одного з поетів-романтиків, фрагменти творів Т. Шевченка „Сон”, „І мертвим, і живим, і ненарожденним...”, „Доля”.

НА ШЛЯХУ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Кінець XVIII століття став початком нової української літератури. Оновились жанри, змінилось коло авторів і читачів, а головне — з'явились нові герої з народного середовища. Література зображувала життя простих людей із його національними особливостями й таким чином підносила національну гідність українців. Вона, без перебільшення, перетворилась на літературу національного відродження.

Потреба відродження була на часі, оскільки перед тим українці зазнали чималих утрат, унаслідок яких національна культура переживала кризу. На кінець XVIII століття українські землі потрапили до складу Російської й Австрійської імперій. Відійшов у минуле козацький устрій, російське військо знищило Запорозьку Січ.

До територіального роз'єднання українських земель додалося роз'єднання соціальне: колишня козацька старшина одержала дворянські привілеї й у культурному плані значно русифікувалася, натомість найбільшу верству українського суспільства складало безправне кріпосне селянство.

За відсутності української держави національна свідомість підтримувалась завдяки розвитку культури й літератури. Саме література тривалий час була основним чинником, який об'єднував українське суспільство. Вона виступала проти духовного поневолення нації, постійно нагадувала про життєву необхідність зберігати рідну мову й розвивати культуру.

Пам'ятник українським козакам у Відні, встановлений у 2013 р. на честь їхньої участі у визволенні міста в 1683 році від військ Османської імперії

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли зародилась нова українська література?

2. Яких героїв вона зображувала?

3. Чому її називають літературою національного відродження?

4. У чому полягала унікальність суспільної ролі української літератури в часи бездержавності нації?

Україна і світ

Розгляньте на ілюстрації пам'ятник українським козакам у Відні. Про що свідчить установлення такого пам'ятника в столиці європейської країни?

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС

Початковий період нової літератури був пов'язаний із Полтавою та Харковом. У Полтаві працював Іван Котляревський, автор славнозвісної „Енеїди”. У Харкові писав свої твори прозаїк і драматург Григорій Квітка-Основ'яненко. Харківський університет об'єднав обдарованих людей, які цікавились літературним життям.

У Харкові побачили світ талановиті твори Петра Гулака-Артемовського. Помітними постатями були Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Микола Костомаров, Михайло Петренко. Вони увійшли в історію літератури як представники харківської школи романтиків. Значну організаційну працю в культурній галузі провадив Євген Гребінка, сам поет і прозаїк. Він видав збірник „Ластівка”, об'єднавши твори відомих на той час українських письменників.

У середині 40-х років роль літературного центру перейняв Київ. Там діяло Кирило-Мефодіївське товариство — таємна організація, до якої входили письменники Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко. Навесні 1847 року учасники товариства були заарештовані представниками російської влади.

Репресії затримали розвиток літературного життя. Воно дещо пожвавилося, коли в другій половині 50-х років у Петербурзі оселились кирило-мефодіївці, які повернулись із заслання. Почав виходити український літературний журнал „Основа”. Помітною подією стала публікація в 1857 році „Народних оповідань” Марка Вовчка.

Українські літератори гостро засуджували кріпацтво, закликали до його скасування. Після проведеної 1861 року селянської реформи вони звернулися до художнього осмислення життя народу в нових суспільних умовах. Особливі заслуги в цьому належать письменникам-реалістам, зокрема Іванові Нечую-Левицькому.

На західних українських землях, що входили до складу Австрійської імперії, національно-культурний рух очолили вихованці Львівської духовної семінарії Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Заходами гуртка „Руська трійця” в 1837 році побачив світ збірник „Русалка Дністрова”. Традиції „Руської трійці” розвивав видатний буковинський поет і прозаїк Юрій Федькович. Його громадська й літературна праця мала чіткі національні орієнтири й була спрямована на підтримання загальноукраїнської єдності.

Тарас Шевченко серед друзів (фото, 1859)

Опрацьовуємо прочитане

1. Назвіть учасників харківського літературного кола.

2. Яка таємна українська організація діяла в Києві? Хто з письменників до неї входив?

3. Хто представляв українську літературу в Галичині й Буковині?

Виявляємо творчі здібності

4. Які перешкоди стояли на шляху розвитку української літератури в кінці XVIII — в XIX ст.? Як це вплинуло на тематику, ідейне спрямування творів українських письменників?

ЛІТЕРАТУРНІ НАПРЯМИ Й ТЕЧІЇ

Літературний процес ХІХ століття визначали декілька напрямів: класицизм, романтизм та реалізм. Набули розвитку бурлескна й сентиментальна стильові течії.

Представники класицизму орієнтувалися на античну літературу та її ідеали. Вони виробили норми й правила творчості, зокрема поділ на позитивних і негативних героїв, на „високі” й „низькі” жанри. До „високих” відносили трагедію, епопею, оду, а до „низьких” — комедію, байку, епіграму, травестійну поему. В українській літературі класицизм взаємодіяв з іншими напрямами й течіями. Він зберіг загальний принцип поділу персонажів на негативних і позитивних та тенденцію до виділення в образі героя якоїсь однієї основної ознаки. Окремі риси класицизму наявні в „Енеїді” Івана Котляревського, у творах Петра Гулака-Артемовського та Григорія Квітки-Основ'яненка. Твори згаданих письменників мають ознаки просвітницького реалізму: у пошуках правдивого зображення дійсності автори вдавалися до побутової конкретики, етнографізму, моралізаторства.

Із класицизмом взаємодіяли бурлескна й сентиментальна стильові течії. Бурлеск використовувався для висміювання й пародіювання. У його основі лежить комічна невідповідність між змістом і формою (у зниженому викладі представлене щось серйозне, й навпаки). Найбільш повно бурлеск виявився в „Енеїді” Котляревського. Твори іншої літературної течії, сентименталізму, підносили почуття й переживання, розкривали емоційну сферу людського життя. Деякі риси сентименталізму наявні в „Наталці Полтавці” Котляревського та в повістях Г. Квітки-Основ'яненка.

Значного поширення набув романтизм — напрям, представники якого ідеалізували все загадкове й незвичайне, підкреслювали особливу роль фантазії та мрії в житті людини. На зміну романтизму прийшов реалізм, що тяжів до правдоподібного відтворення дійсності в типових її проявах.

Класицизм — європейський літературний напрям, який зародився в XVII столітті й в окремих проявах зберігся до початку ХІХ століття.

Бурлеск — стиль, в основі якого контраст між серйозною темою та комічним характером її трактування. Сентименталізм — літературна течія, представники якої в осмисленні людини і світу на перше місце ставили почуття.

Опрацьовуємо прочитане

1. Назвіть літературні напрями й течії ХІХ століття.

2. Які риси класицизму наявні у творах українських письменників?

3. Що найбільше цінували сентименталісти? Назвіть представників цієї течії.

4. Які явища були в центрі уваги представників романтизму?

5. Які особливості відображення дійсності у творах реалізму?

6. Доведіть, що українська література кінця XVIII—XIX ст. була невід'ємною частиною світового літературного процесу.

Готуємо проект

7. Проведіть дослідження на тему „Літературні напрями й течії XIX ст.”. Результати представте у виступі перед однокласниками.