Українська література 9 клас - Пахаренко В. І. 2017


Українська поезія другої половини XIX ст.

Всі публікації щодо:
Історія літератури
Літературознавство

Досить жвавого розвитку набула в другій половині XIX ст. українська поезія. У цей період продовжували творити митці ще попередньої доби — П. Гулак-Артемовський, П. Куліш, М. Костомаров, Я. Щоголів. Також поступово заявляли про себе молоді талановиті поети — С. Руданський, Л. Глібов, Ю. Федькович, І. Манжура, Б. Грінченко, М. Старицький, В. Самійленко, П. Грабовський та ін.

У ці роки поезію друкують у численних альманахах і збірниках («Зоря галицька», «Дністрянка», «Чайка», «Руська хата») і журналах («Вечерниці», «Мета», «Правда»). Значно частіше, як у попередню добу, виходять друком також збірки віршів окремих авторів: «Досвітки» П. Куліша, «Поезії» Ю. Федьковича, «Байки» Л. Глібова, «Під сільською стріхою» Б. Грінченка, «Пролісок» П. Грабовського та ін. Щоправда, абсолютна більшість цих видань з’являлася в Західній Україні, бо на Наддніпрянщині російська імперська влада суворо забороняла друкувати будь-які тексти українською мовою.

Як не дивно, на перший погляд, найпомітнішим, найпопулярнішим явищем в українській поезії 1860-1870-х років залишалася творчість Т. Шевченка. Бо тільки в ці роки почали з’являтися друком, доходити до широкого читача, захоплювали й вражали його позацензурні твори «трьох літ» і наступних періодів.

Тогочасні вітчизняні літератори свідомо чи несвідомо намагалися наслідувати Т. Шевченка — його фольклорну манеру, легку поетичну форму, патріотизм, оспівування козацької минувшини, знедоленого народу. Але кожен справжній геній абсолютно оригінальний, відтворити, повторити його стиль майже неможливо. Тому всі спроби «писати під Шевченка» закінчувалися творчими поразками. Успіхи чекали тоді, коли митці віднаходили власні творчі стежки (на жаль, це траплялося не так часто).

У поезії другої половини XIX ст. поступово з’являлися окремі елементи реаліс тичного стилю. Скажімо, Л. Глібов обирав героями своїх байок не тільки персоніфікованих звірів чи явища природи, а й людей («Мірошник», «Охрімова свита»), наочно розривав реалії своєї епохи. С. Руданський у своїх співомовках змальовував крізь призму сміху широку картину співжиття українського суспільства тих літ.

✵ Завдання основного рівня. У 6 класі ви вивчали байки Л. Глібова «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл» і співомовки С. Руданського «Добре торгувалось», «Запорожці в короля». Пригадайте сюжети цих творів, а також жанрові особливості байки та співомовки.

Більшість поетів цього періоду розглядали художнє слово насамперед як зброю в боротьбі за звільнення пригнобленого народу, безпосередньо реагували на злобу дня. Це теж реалістична настанова. Такий суто практичний підхід спричиняв, зокрема, характерні вади тогочасної поезії — декларативність1, захоплення плакатними закликами, гаслами, спрощену, вторинну образність, невибагливу художню форму тощо.

1 Декларативність — нехудожній, абстрактний виклад думок, що не впливає на емоції.

П. Грабовський

Н. Сигида

Найпослідовнішим поетом-реалістом того часу був Павло Грабовський (1864-1902).

Це справжній митець-страдник. Ще студентом-семінаристом він вступив до підпільної народницької організації «Чорний переділ». Уже з 18 років його супроводжували арешти, нагляд поліції, солдатчина, тюрми та заслання, які й прискорили передчасну смерть у Сибіру.

Поезія ув’язненого, але нескореного борця переповнена бунтарським, революційним духом, співчуттям до людей підневільної праці, сумом за Україною.

У дорозі на заслання поет зустрів і покохав Надію Сигиду, учительку, яка теж відбувала ув’язнення за участь у народовольському русі. Проте тюремне щастя молодих людей тривало недовго — Надію відправили на жіночу каторгу. А незабаром до Павла дійшла жахлива звістка: його кохана привселюдно дала ляпаса жандармському офіцерові, який найжорстокіше знущався над ув’язненими жінками. За такий нечуваний вчинок її закатували.

Для П. Грабовського ж Надія на все життя залишилася рідною, щирою та святою. їй він присвятив свою першу збірку «Пролісок» і понад три десятки поезій.

✵ Завдання основного рівня

1. Яким постає образ коханої у вірші «До Н. К. С.»?

2. За допомогою яких художніх засобів автор змальовує трагічну долю трудівниці у вірші «Швачка»?

Підготуйте для однокласників стислу доповідь про життя та творчість П. Грабовського.

І все ж, попри окремі реалістичні тенденції, панівним в українській поезії цього періоду залишався ще романтичний стиль — з елегійними настроями, фольклорною образністю, оспівуванням щирого кохання, замилуванням рідною природою.

Яскравий зразок такої лірики — елегія «Журба» Л. Глібова. Вірш побудований на наскрізному фольклорному паралелізмові: мальовничий надрічковий краєвид ранньої осені — світ душевних переживань ліричного героя (людини зрілого віку). Текуча річка, що «як скло вона блищить», наводить героя на роздуми про швидкоплинність людського життя, неповторність кожної прожитої миті (давняя думка: в одну й ту саму річку двічі не вступиш). Сум і радість поєднує в собі картина природи: вона журно задумалася, відчуваючи насування холоду зими, і водночас насолоджується привіллям, життям («Під гаєм в’ється річенька...»), і з радістю передчуває, «що вернеться весна». Так само переливи радості й суму зворушують душу героя: він печалиться, що «молодість не вернеться», але й захоплюється неминущою, вічною красою природи, яка оживатиме й оживатиме: «Як хороше, як весело, / На білім світі жить».

Мотив твору — роздум про минущість людини й безсмертне, вічне оновлення природи, про цінність повнокровного емоційного життя.

Ще за життя Л. Глібова ці слова поклав на музику геніальний Микола Лисенко — і з’явилася навдивовижу мелодійна, задушевна пісня «Стоїть гора високая...» (за першим її рядком). Змінюватимуться покоління й епохи, а ця поезія-пісня продовжуватиме хвилювати чутливі до слова серця читачів.

✵ Завдання основного рівня. Виразно прочитайте вірш уголос.

1. На які дві частини можна поділити його за змістом? Що у них змальовується?

2. За допомогою якого прийому передається основна думка в 7 строфі вірша?

3. Якими художніми засобами автор виражає своє замилування природою?

4. Як досягається мелодійність у творі? Наведіть приклади.

1. Послухайте пісню «Стоїть гора високая...» у виконанні Квітки Цісик і Мебо Нутсубідзе (адреси в Інтернеті: https://www.youtube.com/watch?v=5JBCIsvndMY та https://www.youtube.com/watch?v=qzGI6FkMy0k). Яке виконання вам особливо припало до душі? Чому? Як мелодія пісні увиразнює її мотив?

2. Іншу пісню, яка стала народною, — «Повій, вітре, на Вкраїну...», створив С. Руданський. Послухайте її у виконанні Т. Ціховської та дуету «Світязь» (адреса в Інтернеті: https://www.youtube.com/watch?v=t6KWq_HjDjg). Як відеоряд кліпу наповнює класичний текст сучасним змістом? Які почуття викликав у вас цей спів? Підготуйте стисле повідомлення про історію створення та долю пісні (матеріал для довідок див. за адресою: http://www.tovtry.km.ua/ua/history/statti/pisni-pivtorasta.html).

3. Доведіть, що ці обидва твори є романтичними за стилем.

Однією з найпомітніших постатей в українському літературному процесі другої половини XIX ст. є Михайло Старицький (1840-1904).

Вірші цього письменника стали славнозвісними народними піснями, його історична проза пробуджувала національну пам’ять багатьох поколінь українських патріотів, його п’єси («За двома зайцями», «Циганка Аза») досі залишаються неперевершеними шедеврами не тільки театру, а й кіно.

Митець народився в с. Кліщинцях на Черкащині. Походив із заможного шляхетського роду. Рано втративши батьків, виховувався в родині дядька — батька композитора Миколи Лисенка. Навчався на юридичному факультеті Київського університету. У київському колі національно свідомого студентства, інтелігенції юнак зробив остаточний життєвий вибір — вирішив присвятити своє життя Україні, рідній культурі.

Коли в травні 1861 р. домовину з тілом Т. Шевченка підвезли до лівого берега Дніпра, група київських студентів (М. Драгоманов, П. Косач, Т. Рильський, М. Лисенко, М. Старицький та ін.) упряглися в траурний повіз і Ланцюговим мостом, а потім Дніпровською набережною доправили його до церкви Різдва на Подолі.

Михайло взяв дієву участь у створенні студентською молоддю гуртка «Київська громада», який, щоправда, проіснував недовго — після прийняття Валуєвського циркуляра був розгромлений поліцією. У ці роки виходять друком у львівських журналах перші вірші молодого поета. Він також перекладає українською й видає власним коштом «Гамлета» В. Шекспіра, казки Г. К. Андерсена, байки І. Крилова, повість «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя, «Сербські народні думи і пісні». Усе це робилося з метою збагатити рідну культуру кращими світовими надбаннями.

М. Старицький

Кадр із кінофільму «За двома зайцями». У ролі Голохвостого — О. Борисов, Проні — М. Криницина

Згодом Михайло організував Товариство українських сценічних акторів, яке взялося за постановку вистав рідною мовою. Для репертуару потрібні були нові твори, тому письменник написав оригінальні драми. Зокрема, лібрето1 до опер М. Лисенка «Утоплена» і «Тарас Бульба» — шедевр українського оперного мистецтва XIX ст. 1883 р. Старицький на основі малосценічної п’єси І. Нечуя-Левицького «На Кожум’яках» створив іскрометну комедію «За двома зайцями», яка понад століття не сходить зі сцен українських театрів. (1961 р. режисер Віктор Іванов зняв за цією п’єсою фільм, що й досі захоплює глядачів). Серед найталановитіших п’єс драматурга також «Не судилось», «Талан», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

Подивіться разом з друзями цей фільм (адреса в Інтернеті: https://www.youtube.com/watch?v=0HY8-_kYfJc). Гра яких акторів вас особливо розвеселила, видалася найбільш професійною? Чому? Чи актуальна проблематика цього твору в Україні сьогодні? Відповідь проілюструйте конкретними прикладами.

На початку 1880-х років письменник продає свій маєток, на ці гроші фінансує театральний колектив Марка Кропивницького та починає мандрівне життя керівника й режисера першої об’єднаної української професійної трупи. Незважаючи на труднощі в театральному житті (акторам не дозволяли в’їжджати до Києва, забороняли ставити вистави в столичній губернії, на Поділлі, Волині, Чернігівщині), Старицький мужньо боровся з перешкодами, гастролював із колективом по всій Російській імперії — у Варшаві, Мінську, Вільно (тепер — Вільнюс), Астрахані, Тбілісі...

У 1890-х роках М. Старицький дебютує як прозаїк. Великою популярністю серед читачів користуються й сьогодні його захопливо написані, пройняті патріотизмом повісті й романи з української історії — «Облога Буші», «Молодість Мазепи», «Розбійник Кармелюк», панорамна трилогія «Богдан Хмельницький». Через обмеження українського слова, відсутність української періодики митець змушений був прозові твори писати російською мовою.

Тривала напружена праця й тягар мандрівного життя знесилюють М. Старицького фізично, а соціальна незахищеність театральної трупи — матеріально. 1893 р. через хворобу він залишає театр. 1903 р. Михайло Петрович виступав на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, де познайомився з молодими тоді письменниками М. Коцюбинським, В. Стефаником, Г. Хоткевичем. Це був останній публічний виступ митця.

1 Лібрето (італ.) — літературна основа великого вокального твору — опери, оперети, ораторії, кантати.

Серед письменницького доробку М. Старицького окреме місце належить поетичній спадщині, яка обіймає майже 40 років його життєвого й творчого шляху. За спостереженням І. Франка, М. Старицький був першим, хто почав ламати псевдошевченківські шаблони в поезії. Його лірика — це звернення інтелігента передовсім до інтелігентного, освіченого, національно свідомого читача.

Визначальне місце у творчості митця займає громадянська лірика з виразними патріотичними та соціальними мотивами («До України», «До молоді», «Ізнов нудьга...», «Швачка»), з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»).

Особливо приваблива частина поетичної творчості письменника — інтимна лірика (цикл «Монологи про кохання»).

✵ Завдання основного рівня. Прочитайте 2 вірш циклу — «Не захвати солодкого зомління...».

1. Якими художніми доказами автор обстоює думку, що в справжньому коханні має переважати духовне начало?

2. Знайдіть у вірші пейзажні та фантастичні елементи. Яку роль вони відіграють у розкритті трепетного почуття ліричного героя до коханої?

3. У якій строфі, на вашу думку, сконцентровано провідний мотив твору?

К. Трутовський. Біля плоту. 1886 р.

Донині полонить серця українців своєю мелодикою й чарівністю поезія М. Старицького «Виклик», більше відома за її першим рядком «Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна». Її як арію М. Лисенко використав у своїй опері «Утоплена». У вірш уміло вплетена народнопоетична символіка, яка тонко передає романтичне світовідчуття ліричного героя.

Зворушлива історія народження твору. Ще зовсім молодим Михайло закохався в сільську дівчину. Якось викликав її на побачення, але того вечора кохана прийти не змогла. Довго чекав юнак в умовленому місці під вербою, а довкола буяла дивовижна місячна ніч. І самі собою народилися ніжні поетичні рядки. До речі, стосунки молодої пари так і не склалися: дівчина не наважилася пов’язати свою долю з паничем — нерівнею. Але вічним спогадом про те кохання залишилася прекрасна пісня.

Послухайте пісню у виконанні С. Вакарчука й І. Грохоцького, а також інші вокальні версії (адреса в Інтернеті: https://www.youtube.com/watch?v=kuMptILsc0Q). Якими художніми засобами передано почуття ліричного героя до коханої?

Радимо читати

1. Глібов Л. Байки. Поезії. — К., 1991.

2. Леонід Глібов. http://ukrcenter.com.

3. Степан Руданський. // http://md-eksperiment.org/stepan-rudanskyi.

4. Павло Грабовський // http://ukrcenter.com.

5. Старицький М. На прю! Вибране. — Черкаси, 2016.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.