Всі публікації щодо:
Давня українська література
Перекладна церковна література

Українська література хрестоматія для 9 класу - О. М. Авраменко

ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА - НОВИЙ ЗАПОВІТ - Перекладна література - ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

11 І Він оповів: “У чоловіка одного було два сини. 12 І молодший із них сказав батькові: “Дай мені, батьку, належну частину маєтку!“ І той поділив між ними маєток. 13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратне. 14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, — і він став бідувати. 15 І пішов він тоді, і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля своїх пасти свиней. 16 І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. 17 Тоді він спам’ятався й сказав: “Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! 18 Устану, і піду я до батька свого, а й скажу йому: “Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе — 19 Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного зі своїх наймитів“... 20 І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, — і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! 21 І озвався до нього той син: “Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм“... 22 А батько рабам своїм каже: “Принесіть негайно одежу найкращу, і на ноги. 23 Приведіть теля відгодоване та заколіть,— будемо їсти й радіти, 24 бо цей син мій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“ І почали веселитись вони.

25 “А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці. 26 І покликав одного зі слуг, та й спитав: “Що це таке?“ 27 А той каже йому: “То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, — бо ж здоровим його він прийняв“. 28 І розгнівався той,— і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. 29 А той відповів і до батька сказав: “Ото, скільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, — ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я“...

31 І сказав він йому: “Ти завжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє!

32 Веселитись і тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“

1 Притча — це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту.