Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020

Тарас Шевченко (1814 - 1861) - Рання творчість (1838-1843)
Література кінця ХVIII-початку ХХ століття

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Основні мотиви ранньої творчості:

-   сирітство та соціальна нерівність;

-   трагічна доля жінки-покритки і розбещеність панів;

-   героїчне минуле України;

-   роль поета і поезії в суспільному житті

За характером свого таланту Шевченко - поет-лірик. На першому плані його творчості стоять переживання, почуття і думки людини, крізь які сприймаємо зображувані події. Ранні твори Шевченка мають романтичний характер.

Романтизм - це напрям у європейському мистецтві, що виникає наприкінці XVIII - на початку XIX століття, проголошує спрямованість до волі, прагнення до особистої і соціальної незалежності і стає цілковитим запереченням класицизму. Характерними ознаками стають заперечення раціоналізму просвітництва, відмова від нормативності класицизму в художній творчості. Натомість в основу романтичного мистецтва покладено конфлікт між ідеалом і дійсністю.

Визначальними для романтиків стає кнльт почуттів, а не розуму; звернення до народності, фольклорних традицій, тем, образів; посилене вивчення історичного минулого, його ідеалізація; інколи втеча від дійсності.

Характерні риси українського романтизму:

1) незадоволення навколишньою дійсністю;

2) зосередження уваги на внутрішньому світі людини;

3) посилена увага до національно-історичної тематики;

4) ідеалізація патріархального укладу життя;

5) тісний зв'язок із фольклором;

6) використання народнопоетичних засобів виразності мови, її емоційність, піднесеність;

7) у центрі твору - незвичайні, часто фантастичні обставини;

8) герой романтичного твору - духовно багата людина; самотня, але сильна особистість, яка протистоїть жорстокому світу; свою долю він пов'язує з долею народу, його боротьбою за національне й соціальне визволення.

Романтизм утвердив нові жанри, зокрема: баладу, романс, послання, медитацію, елегію, історичні романи, драми.

Поет бачить світ не таким, яким він є, а яким би його хотілося бачити. У зображенні світу певну роль відіграє не стільки саме відтворення явищ, як їх переосмислення. Звідси в ранніх творах Шевченка виняткові характери та виняткові сюжети. Незвичайне й буденне тісно переплітається, взаємодіє. Найбільш сильно романтизм молодого Шевченка виявився у творах на історичні теми: “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, чисельних зразках лірики. У цих творах виведено яскраво романтичні образи українського козацтва з його морськими походами, запорозькими чайками, лицарськими звичаями, ясновельможними гетьманами, які стояли на сторожі України. Однак усі ці твори пройняті мотивом смутку і жалю, бо все це в минулому.