Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020

Іван Франко (1856-1916)
Література кінця ХVIII-початку ХХ століття

Всі публікації щодо:
Франко Іван

Народився Іван Якович Франко 27 серпня 1856 року в сім'ї коваля села Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині. Тут минуло його дитинство. Спочатку навчався в школі села Ясениця Сільна (1862-1864), потім у нормальній школі при Василіанському монастирі у Дрогобичі та Дрогобицькій гімназії (1867-1875). Навчаючись у гімназії, Іван Франко виявив феноменальні здібності в запам'ятовуванні навчального матеріалу, багато читав творів європейських класиків, культурологічні, історіософічні праці та книжки на природничі теми. Будучи гімназистом, зібрав власну бібліотеку, яка нараховувала близько 500 томів. Тоді ж почав писати вірші та друкувати їх у журналі “Друг”. Далі навчався у Львівському університеті на філософському відділенні. Брав активну участь у роботі студентського гуртка, що сповідував ідеї М. Драгоманова. 1876 року виходить його перша збірка “Баляди і розкази”. У 1877 році його заарештовують. Він просидів у в'язниці майже дев'ять місяців, тут написав вірші “Товаришам із тюрми”, “Каменярі”.

У 1880 році І. Франко виїжджає з міста до села, по дорозі його заарештовують і після тримісячного ув'язнення в коломийській тюрмі (там він пише тюремний цикл “Думи пролетарія”) відправляють до Нагуєвичів під нагляд поліції.

З 1881 року у Львові за найактивнішої участі І. Франка виходить журнал “Світ”. У ньому друкується його повість “Борислав сміється”. Незабаром письменник через матеріальну скруту повертається до Нагуєвичів, де живе з вітчимом. Там створює повість “Захар Беркут”, перекладає “Фауста”. Двічі (1885, 1886) приїжджає до Києва, де одружується з Ольгою Хоружинською. їй присвячує збірку “3 вершин і низин” (1887). З середини 90-х років при активній допомозі дружини видає журнал “Житє і слово”, а з 1898 року виходить журнал “Літературно-науковий вісник”.

Помер І. Франко 28 травня 1916 року, похований на Личаківському кладовищі у Львові. Висувався на здобуття Нобелівської премії.