Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020


Леся Українка (1871 - 1913)
Література ХХ століття

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Квітка-Косач) 25 лютого 1871 року у місті Звягелі (Новоград-Волинський) у родині відомого громадського діяча Петра Косача. Через тяжку хворобу (туберкульоз кісток) Леся не могла ходити до школи, тому освіту здобувала вдома. Була добре обізнана з європейською та світовою літературою, мистецтвом, історією, знала іноземні мови, кохалася в народній пісні та рідній літературі. Родина Косачів постійно спілкувалася з такими відомими людьми, як Старицькі, Лисенки, Стешенки. Великий вплив на формування світогляду дівчини зробив рідний дядько по материнській лінії - Михайло Драгоманов. Перший вірш Лесі Українки “Надія” був написаний у десятирічному віці. А в 1884 році в журналі “Зоря” друкуються вірші “Конвалія” та “Сафо”. Невиліковна хвороба змушувала постійно виїздити на лікування до Криму, Італії, Єгипту, Німеччини, на Кавказ. Поетичні збірки: перша збірка “На крилах пісень” (1893), друга збірка “Думи і мрії” (1899), третя - “Відгуки” (1902). Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року в містечку Сурамі, що в Грузії. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Мотиви творчості. Леся Українка дала світові зразки громадянської та інтимної лірики, з рядків якої постає зовсім різна лірична героїня. У перших поезіях чуються бадьорі ноти, невпокорена й ніким не подужана сила, не розвіяні надії (“Contra spem spero!”), в них панує незламний тон бійця-переможця. Незважаючи на гірку дійсність, надіями на кращі часи живе вона. У цих поезіях поетеса ставить сміливі запитання землякам про подальшу долю рідного краю (“І все-таки до тебе думка лине”), будить їхнє приспане сумління (“До товаришів”), У цій тематичній групі звучить розуміння всієї

кривди світового, а надто російського самодержавного ладу, тому часто і звертається Леся до слова як до могутньої зброї людської, яка має кликати до бою відважних і одержимих (“Слово, чому ти не твердая криця...”).

Зовсім іншою постає поетеса у творах інтимної тематики. Тут переважають “думи сумні”, звучить безмежна туга та якесь невиспіване горе (“Стояла я і слухала весну”). Тут має місце справжня трагедія, що рве її хворі груди, змушує інколи опускати в нестямі й розпачі безсилі жіночі руки. У цих поезіях вона все шукає, кому б віддати свої почуття і навіть віддає їх. Але назад не дістає нічого: її власні переживання залишаються неподіленими, Леся так само самотня на своєму шляху, як і її герої (“Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти”).

Голос поета-громадянина бринить у поезіях Лесі Українки на початку її творчості. Дедалі він стає тихішим. Поетеса все частіше тікає у глиб віків, немов хоче там знайти захист від гіркої дійсності. Вона і раніше любила робити екскурси в сиву давнину, світ романтичних подій та настроїв, а зріла Леся-письменниця майже не виходить із нього. З-під пера виходять поеми у драматичній формі “Одержима”, “Каландра”, витончені драми “У пущі”, “Оргія”, “Камінний господар”, “Лісова пісня”. У цих творах, як і раніше, порушено ті ж самі проблеми правди і краси, природи творчості, стосунків особистості та громади, самотності. Екзотичні теми останніх творів сприяли абстрагуванню образів від сучасної дійсності й допомагали висловлювати почуття в нових формах.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.