Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Українська література 100 тем
ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПОСЛАННЯ І МЕРТВИМ, I ЖИВИМ, I НЕНАРОЖДЕННИМ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.
√ Повна назва громадянсько-патріотичного, соціально-політичного ліро-епічного послання (14.12.1845, написане в період „Трьох літ”) — „І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і но в Україні моє дружнєє посланіє”.
√ Причина написання послання — розуміння, того, що ворогами України є не лише чужинці, цар. завойовники, а й українці, що деградували:
мертві, живі, ненароджені „оглухли, не чують; кайданами міняються, правдою торгують”.
√ Послання має епіграф, в якому, власне, констатується ідея:
„А ще кто речеть, яко люблю Бога, а брата своего ненавидить, ложь есть” (Соборно[е] посланіє Іоанна. Глава 4, с. 20).
√ Послання впроваджує ідеї:
• викриття українських безхребетних інтелігентів; передбачення майбутніх діянь кращих синів вітчизни;
• утвердження думки про власний розум і освіту:
„І чужому научайтесь,
й свого не цурайтесь...”;
• піднесення ролі матері й оспівування Батьківщини; заклик до самостійного осмислення історичного минулого України;
• пророкування відплати тим, хто знехтував Батьківщиною.
√ Образи у поемі:
• людей: мати; діти; братопродавці; німець; Брут; Коклес; Коллар; Шафарик; Ґанка, слав’янофіли;
• об’єктів історії та культури: Трапезунд; Синоп, Польща, Варшава; Москва; Запоріжжя, Січ, Дніпро, Україна.
! Образи-символи значною мірою символічно-асоціативні.
√ Композиція послання (на частини твір поділяється умовно):
• епіграф: констатація ідеї;
• вступ: заклик ліричного героя любити Батьківщину і народ;
• викривальна частина: ліричний герой саркастично говорить про еліту того періоду;
• підсумок-проповідь: вказівка ліричного героя на засади достойного життя еліти і підсумок попередніх міркувань;
• заключна частина: висловлення перестороги-заклику ліричним героєм щодо об’єднання народу та інтелігенції заради рідної землі.
! • Засудження автором дворян, які плазують перед іноземними авторитетами:
„У чужому краю / Не шукайте, не питайте / Того, що немає / І на небі, а не тілько На чужому полі...”.
• Монологом-звертанням Шевченко застерігає українське панство і пророкує неминучу помсту:
„Схаменіться! / будьте люди, / Бо лихо вам буде. / Розкуються незабаром / Заковані люде, / Настане суд, заговорять / І Дніпро, і гори! / і потече сторіками / Кров у синє море...”.
√ Художні засоби виразності:
• засоби комічного: іронія, сарказм, гротеск;
• лексичні засоби: старослов’янізми, історизми, вульгаризми;
• фігури і тропи: епітети, порівняння, метафори, метонімії, синекдохи; анафора, антитеза, риторичні фігури.
√ Система віршування: силабічна з елементами силабо-тоніки, „шевченківський вірш”.
