Українська література 100 тем

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ЗАПОВІТ — ПАТРІОТИЧНИЙ ГІМН - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

√ „Заповіт” (1845) — ліричний вірш за жанром, (належить до громадянської лірики), написаний хореєм у формі монологу в часи, коли поет тяжко хворів.

! В автографі не було жодного заголовка, проте у першому посмертному виданні „Кобзаря” (1867) вірш було названо „Заповіт”.

Головний мотив — заклик до повалення існуючого експлуататорського ладу, до розвитку нового вільного суспільства.

Символ могутності народу — Дніпро: „реве ревучий” (тавтологія підсилює образ).

√ Мовні засоби: епітети („Вкраїна мила”, лани широкополі”), метафори („реве ревучий”), спонукання і оклики („Поховайте та вставайте...!”) тощо.

√ Дієслова у наказовому способі — спонукання народу до дій:

„Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте...”.

√ Звернення поета до майбутніх поколінь, надія на шану від них у майбутньому:

„І мене в сім'ї великій, /

В сім'ї вольній, новій, /

Не забудьте пом'янути /

Незлим, тихим словом...”.

! Шевченковий „Заповіт” надихнув на написання багатьох творів:

М. Рильський „Слово про рідну матір”, М. Тихонов „Слово на Тарасовій горі в Каневі” та ін.

На мотив і слова „Заповіту” було написано більш ніж 50 музичних творів:

М. Вербицьким, М. Лисенком, О. Кошицем та ін.