Українська література 100 тем

ВАСИЛЬ СТЕФАНИК. НОВИНА. КАМІННИЙ ХРЕСТ - ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

Василь Семенович Стефаник (14 травня 1871 р., Русів — 7 грудня 1936 р., Русів) — майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик.

! „Як коротко, сильно і страшно пише ця людина” (Максим Горький).

• Соціально-психологічна новелаНовина” (1899) базується на реальних подіях, що мали місце у голодному 1898 році в селі Трійці. Отже, тема — убивство батьком-удівцем власної дитини через відсутність змоги прогодувати її.

Характерні риси новели:

• реальне історичне підґрунтя;

• драматична загостреність конфлікту;

• розкриття внутрішнього світу людини через психологізм;

• акцентування на характерній деталі;

• стислість зображення;

• порушення усталених форм побудови твору (починається із розв'язки).

Персонажі новели: Гриць Летючий, його доньки — Гандзя й Доця.

Образ Гриця Летючого — втілення душевних мук люблячого батька, який не може подбати про своїх дітей. Побудова новели, художні засоби, які застосовані для розкриття емоційного станугероя, підкреслюють трагізм події. Гриць — жертва соціальних умов, а справжній злочинець — суспільство, у якому людина, що працює, не може прогодувати сім'ю.

√ У пейзажу — психологічна функція, він персоніфікований, ліричний, у тісній взаємодії з життям героїв:

„...Гриць здригнувся, бо блискуча ріка заморозила його, а той камінь на грудях став іще тяжчий...”.

• „Камінний хрест” (1899) — єдине оповідання В. Стефаника про еміграцію, яку він показав як один із виходів для селян з нестерпного становища.

! За період з 1890 по 1910 роки тільки Галичину залишило 300 000 українців.

√ У головного персонажа Івана Дідуха був прототип, селянин (Іван Ахтемійчук), який перед виїздом до Канади дійсно поставив собі на пагорбі камінний хрест.

√ Стефаник акцентує увагу не на конретній особі, а на образі, в якому втілює переживання усіх західноукраїнців.

√ В оповіданні багатогранно показаний рівень зв'язків з рідною землею: „Іван не тішив себе ніякими ілюзіями. Він переконаний, що Канада — це могила для нього і його дружини”.

! Іван Дідух на прощання ніби сповідається, проте йому від неї не стає легше:

„Озміть та вгатіть ми сокиру отут у печінки, та, може, той жовч пукне, бо не витримаю! Люди, такий туск, такий туск, що не памнєтаю, що си зо мною робить!”.

! Камінний хрест — символ трагедії українських емігрантів. Це символ поховання людини заживо.

Прийоми, які несуть надтекстову інформацію:

• подає героя в ситуації відчаю, розпуки, захмеління з горя, тобто в такому стані, коли наболіле виливається назовні;

• прийом синекдохи: „ціла хата заридала”;

• змалювання картини прощання, сповіді, жалібний спів, божевільний танець — показ людського горя: несуть надтекстову інформацію.