Українська література 100 тем

ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

77. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. «Я (РОМАНТИКА)»

Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Григорович Фітільов, 13 грудня 1893 р., с. Тростянець, Харківщина — 13 травня 1933 р., м. Харків) — прозаїк, поет, публіцист, основоположник української прози XX ст., організатор і головний ідейний трибун українського Відродження, лідер цілого літературного покоління.

√ Поетичні збірки «Молодість», «Досвітні огні», прозова збірка «Сині етюди» (1922 р., започаткувала нову прозу), збірка прозових творів — новел та оповідань — «Осінь» (1924 р., закріпила«школу Хвильового» і стиль, названий письменником «романтикою вітаїзму»).

! Прозові збірки потрапили під шквал критики. Письменника було звинувачено в підриві підвалин ленінізму, романи «Вальдшнепи» та «Іроїда» конфісковані після публікації перших частин.

Особливості творів М. Хвильового:

• герої постають не переможцями, а жертвами революції;

• проблема розбіжності мрії і дійсності; новели мають два часові плани: брудне сьогодення з його вадами і омріяне майбутнє (або незабутнє минуле).

• «Я (Романтика)» (1924 р., напрям — модернізм, течія — «романтика вітаїзму»; з експресіоністичними та імпресіоністичними елементами) — соціально-психологічна новела з філософським елементом, яка з'явилась у період, коли для письменника почали гаснути ідеали революції.

! Новела «Я (Романтика)» має присвяту «Цвітові яблуні» (мається на увазі новела М. Коцюбинського).

Тема: людське існування і проблема вибору в умовах революційних подій 20-х рр. XX ст. (Місцем дії Хвильовий обирає панський палац біля міста.)

Ідея: обґрунтування думки, що служіння абстрактній ідеї і сліпий фанатизм та вбивство можуть призвести до деградації особистості та знищення людського в людині.

Основні мотиви новели: роздвоєність (розтроєність) людської натури, протистояння добра і зла, любов матері, свобода вибору і обов'язок, жертовність, чекіст — також людина.

Композиція: ліричний вступ і 3 частини, які відтворюють відповідно три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани ліричного героя.

Сюжет не чіткий, оскільки новела має виразний імпресіоністичний характер, події передаються найчастіше через рух почуттів і переживань Я (Романтики).

Образна система новели:

люди: «Я (Романтика)», Доктор Тагабат, Дегенерат, Андрюша, матір Я (Марія), черниці;

природа: ніч, узлісся, далекий туман, тихі озера, полин;

явища і предмети: револьвер, колишній панський палац на горі.

Образи-символи.

Я (Романтика): роздвоєння людської душі, матеревбивство, боговбивця і фанатик;

Доктор-Тагабат, Дегенерат, Андрюша: символи різних сторін людської натури — ідеалів моралі окремої людини, жорстокості і слабосилості;

загірна комуна: справедливе ідеальне суспільство;

мати Марія: жертовність, материнська (божественна) любов, богоматір;

черниці: символ Христа;

Я, Ігрек, Зет: безликість людини;

м'ята і полин: забуття і вічність.

Художні засоби: епітети, порівняння, символи, метафори, метонімії; риторичні фігури, інверсія тощо.