МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. Я (РОМАНТИКА) - ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

Українська література 100 тем

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. Я (РОМАНТИКА) - ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Григорович Фітільов, 13 грудня 1893 р., с. Тростянець, Харківщина — 13 травня 1933 р., м. Харків) — прозаїк, поет, публіцист, основоположник української прози XX ст., організатор і головний ідейний трибун українського Відродження, лідер цілого літературного покоління.

√ Поетичні збірки „Молодість”, „Досвітні огні”, прозова збірка „Сині етюди” (1922 р., започаткувала нову прозу), збірка прозових творів — новел та оповідань — „Осінь” (1924 р., закріпилашколу Хвильового” і стиль, названий письменником „романтикою вітаїзму”).

! Прозові збірки потрапили під шквал критики. Письменника було звинувачено в підриві підвалин ленінізму, романи „Вальдшнепи” та „Іроїда” конфісковані після публікації перших частин.

Особливості творів М. Хвильового:

• герої постають не переможцями, а жертвами революції;

• проблема розбіжності мрії і дійсності; новели мають два часові плани: брудне сьогодення з його вадами і омріяне майбутнє (або незабутнє минуле).

• „Я (Романтика)” (1924 р., напрям — модернізм, течія — „романтика вітаїзму”; з експресіоністичними та імпресіоністичними елементами) — соціально-психологічна новела з філософським елементом, яка з'явилась у період, коли для письменника почали гаснути ідеали революції.

! Новела „Я (Романтика)” має присвяту „Цвітові яблуні” (мається на увазі новела М. Коцюбинського).

Тема: людське існування і проблема вибору в умовах революційних подій 20-х рр. XX ст. (Місцем дії Хвильовий обирає панський палац біля міста.)

Ідея: обґрунтування думки, що служіння абстрактній ідеї і сліпий фанатизм та вбивство можуть призвести до деградації особистості та знищення людського в людині.

Основні мотиви новели: роздвоєність (розтроєність) людської натури, протистояння добра і зла, любов матері, свобода вибору і обов'язок, жертовність, чекіст — також людина.

Композиція: ліричний вступ і 3 частини, які відтворюють відповідно три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани ліричного героя.

Сюжет не чіткий, оскільки новела має виразний імпресіоністичний характер, події передаються найчастіше через рух почуттів і переживань Я (Романтики).

Образна система новели:

люди: „Я (Романтика)”, Доктор Тагабат, Дегенерат, Андрюша, матір Я (Марія), черниці;

природа: ніч, узлісся, далекий туман, тихі озера, полин;

явища і предмети: револьвер, колишній панський палац на горі.

Образи-символи.

Я (Романтика): роздвоєння людської душі, матеревбивство, боговбивця і фанатик;

Доктор-Тагабат, Дегенерат, Андрюша: символи різних сторін людської натури — ідеалів моралі окремої людини, жорстокості і слабосилості;

загірна комуна: справедливе ідеальне суспільство;

мати Марія: жертовність, материнська (божественна) любов, богоматір;

черниці: символ Христа;

Я, Ігрек, Зет: безликість людини;

м'ята і полин: забуття і вічність.

Художні засоби: епітети, порівняння, символи, метафори, метонімії; риторичні фігури, інверсія тощо.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.