Українська література 100 тем

ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

78. ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ. «ВЕРШНИКИ»

Юрій Іванович Яновський (27 серпня 1902 р., хутір Маерове, нині Кіровоградська обл. — 25 лютого 1954 р., Київ) — один із романтиків української літератури початку XX ст., військовий журналіст, ветеран армії УHP.

! Олесь Гончар називав Ю. Яновського «поетом людської чистоти», а Юрій Смолич — «поетом у прозі».

• «Вершники» (1935 р., напрям — модернізм, течія — «романтика вітаїзму», риси експресіонізму, імпресіонізму та неореалізму) — соціально-психологічний роман у новелах (жанрове нововведення Ю. Яновського) із елементами героїчного роману.

! Жанрова характеристика роману «Вершники» в літературознавстві неоднозначна. Він містить у собі й ознаки народної думи, і героїчної поеми. Його також характеризують часом як баладу в прозі або поему в прозі.

Композиція: роман складається з восьми новел: «Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі», «Батальйон Шведа», «Лист у вічність», «Чубенко, отаман полку», «Шлях армії», «Адаменко».

Усі новели самостійні, проте становлять єдине ідейне та композиційне ціле.

Наскрізна нитка — возвеличення нового типу людини із залізною волею, яка здатна здійснити подвиг, пожертвувати собою.

Сюжет розвивається не хронологічно, є відхилення по часовій лінії наперед і повернення у минуле.

• «Подвійне коло» — перша новела з роману «Вершники», в якій зображений трагізм подій громадянської війни 1919 р. в Україні (на прикладі родини Половців; під Компаніївкою на Одещині).

Ідея— підтвердження думки, що клас замінює рід як цінність; засудження братовбивства.

Мотиви новели: поява нової людини, вбивство брата, громадянська війна, розпад роду, взаємодія природи і людини.

Образна система.

• Андрій Половець — командир загону армії Денікіна.

• Оверко Половець — командир «купи кінного козацтва головного отамана Петлюри».

• Мусій Половець — батько родини.

• Панас Половець — махновець.

• Сашко Половець — найменший брат (був із Панасом, залишився з Іваном).

• Іван Половець — червоногвардієць, командир загону інтернаціонального полку.

Братú — символи різних ідеологій.

! Окрім образів людей у новелі проступають образи природи (вітер, коні, земля, кавун, пил, буря, хмари, дощ, ліс) та явищ і предметів (шаблі, тачанки, крики, зойки, постріли, убивства).

Образи-символи: духовне прозріння — блакитні вежі; смерть, яку не поважають — кавун; батьківство — Мусій Половець; вічне повернення, два світи (людський і природний), існування людини між родинною та ідеологічною сферою — подвійне коло.

Цитатна характеристика героїв і подій.

• «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду...» (слова батька, які каже полонений Андрій братові Оверкові, котрий його полонив).

• «Рід — це основа, а найперше — держава, а коли ти на державу важиш, тоді хай рід плаче, тоді брат брата зарубає» (Оверкові слова, сказані перед убивством брата Андрія).

• «Рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несем на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття!» (слова Панаса перед вбивством Оверка).

• «От бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс» (слова Івана до Панаса).

Художні засоби: екзотизми, епітети, метафори, гіперболи, порівняння, уособлення; риторичні запитання і оклики; інверсія, антитеза, повтор.

• «Шаланда в морі» — третя новела з роману «Вершники», в якій описано довге чекання дружиною повернення свого Чоловіка зі штормового моря (січень — лютий 1919 року, на березі Чорного моря на Одещині).

√ У новелі утверджується краса людських почуттів, возвеличується відданість жінки, оспівується чоловіча сила, дух, які дають можливість протистояти морській і життєвій «бурі».

Родина мислить- ся як невмируща цінність:

«І подружжя Половців пішло до домівки. Вони йшли, преніжно обнявшись, їм у вічі дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено і дружно, як ходили ціле життя...».

! Ідея новели «Шаланда в морі» — антитеза до ідеї новели «Подвійне коло».

√ Серед основних мотивів новели — родина як цінність, сила людини, природа і людина, сила кохання; «велике» і «мале» в людині; боротьба, жага до життя.

Образна система новели: Мусій Половець (рибалка) і Половчиха (віддана дружина Мусія), односельці Половців; явища природи (море, буря, хвилі, вітри, берег), предмети та явища навколишнього світу (артіль, шаланда, лахміття).

Цитатна характеристика Половчихи.

Письменник зосереджує більше уваги на внутрішньому стані Половчихи:

«вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі — висока й сувора, їй здавалося, що вона.— маяк невгасимої сили».