Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
О. Іван Пашковський
Метафізична поезія
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Іван Пашковський служив священиком у с. Мишковичі на річці Серет неподалік від Тернополя. Йому належить кілька духовних пісень, згодом включених до «Богогласника». Трапляються відомості про його навчання в Лейденському університеті.
Збірник пісень, укладений Іваном Пашковським, було подаровано бібліотеці Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові 1910 р. Лесем Курбасом. Найдавніший запис датується 1742 р. До збірника ввійшло 56 українських і польських світських пісень та 90 пісень духовного змісту. Серед них є твори з позначкою: «Сиї псалми раба Божого Івана Пашковського, бакалавра Предградського» (картка 97), а в іншому місці: «Сиї пѣсни священная ієрея Івана Пашковського, пароха Мишковицького».
«Пісня світова»
(«Поки ж думати, Боже, дай знати»)
«Пісня світова» датована 1764 р. Вісім строф вірша складають своїми першими літерами прізвище автора - ПАШКОВСКІ. Кожна строфа складається з шести рядків: двох десятискладових, трьох шестискладових і одного трискладового, що мав повторюватися при співі. Перші чотири рядки римуються; рима суміжна, жіноча, частіше дієслівна. Схема строфи: ААббГД.
Мотив самотности розробляється з використанням соціяльних і морально-етичних компонентів. Персонаж вірша мріє про кохання як запоруку свого щастя, але скрушно констатує, що його бідність є перешкодою для єднання з «краснішими, багатшими»:
Ах, нам, сиротам, бідним голотам,
Трудно в світі милості ізнайти.
Тілько нас ізводять,
А інших знаходять,
Краснійших, багатших
Над нами (XVIII ст., с. 69).
Самотність персонажа і його песимістичний погляд на перспективу власного життя надають творові елегійного характеру, служачи формою втілення в його концепції барокового фаталізму. Однак сподівання на Бога, неодноразові звернення до Нього відображають надію на особисте щастя персонажа. Вводиться розлоге метафоричне порівняння коханих із квітами, яке несе в собі елемент характеристики персонажа: він із жалем дивиться «на квіти младиє», які змушують його замислюватися над монашим постригом («в закон303м’я мисль тиснет»), але розуміє, що йому належить шукати одноліток:
Виростаєш квіт, а вже ж то той вік В дозрілом том квіті маю знайти (XVIII ст., с. 69).
Крім метафор, у вірші знаходимо зразки постійних епітетів фольклорного походження: «квіти младиє», «в жалях тяжких», «сладкіє мови, чорних брови», «дівчину красну». Можна виявити фольклорні корені й у персоніфікації образу думки: «в закон м’я мисль тиснет», «мисль тая зближаєт».
«Пісні свіцькі»
Кілька творів, об’єднаних спільними мотивами кохання, визначаються автором як «Пісня свіцька». Іван Пашковський вдається тут до використання акровірша. Зміст трьох творів визначається акровіршевими словами: МАРУСЯ («Мусиш ти ся признати»), ТВОЯ («Тяжкая річ любити»), ОЛЕНА («Ох, мні жаль не помалу»). Для перших двох творів властива чітка строфічна будова з повторенням останнього рядка. Акровіршеві літери дозволяють членувати й текст третього твору на строфічні сеґменти. Строфічна, тобто куплетна, будова до певної міри засвідчує призначення творів до співу.
В усіх «піснях свіцьких» головним конструктивним елементом виступає мотив кохання. Але цей мотив варіюється. У вірші «Мусиш ти ся признати» вводиться елемент діялогу між персонажами, який має засвідчити щирість їхніх почуттів і містить елементи характеристики убогої, але чесної і вродливої дівчини. Вірш «Тяжкая річ любити» акцентує страждання закоханого від розлуки з милою, виражене гіперболічно:
Скажу правду ненароком,
Година ся стане роком,
Терпяще вздихання,
Же свого кохання не виджу (XVIII ст., с. 71).
У вірші «Ох, мні жаль не помалу» домінує тривожний настрій від перешкод, які чинять закоханим вороги:
Лютиє то вороги
Запинають нам дороги
Чарами своїми злими (XVIII ст., с. 71).
Кожен із віршів несе в собі моралістичний елемент, закликаючи покладати надію на Бога й будувати стосунки згідно з християнською етикою.
303 Тобто в монаший орден (чин).
