Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
Василь Пашковський
Метафізична поезія
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Відомостей про біографію цього письменника немає. Його творчість датують серединою - другою половиною XVIII ст. Вважають, що Василеві Пашковському належать кілька духовних віршів, надрукованих у «Богогласнику», а також лірична поезія «Пісня о бідном сироті».
«Пісня о бідном сироті»
Це акровіршевий твір, кожна з шести строф якого починається черговою літерою імени автора: ВАСИЛІ[Й]. Центральний образ поезії - осиротілий ліричний герой: його батьки померли, він самотньо поневіряється світом, нарікаючи на долю. Мотив сирітства дозволяє гранично увиразнити проблему людської самотности й залежности людини від мінливої долі (при цьому відчувається вплив архетипного мотиву «vanitas»):
Великий мой жалю, по что мя смущаєш?
По что сердцу рани нестерпиме даєш?
Аки мечем острим пробождаєш тіло,
Щастіє моє, де ся ти поділо,
Жесь мя оставило? (XVIII ст., с. 75).
Вірш написаний у формі ліричного монологу, з яким персонаж звертається до своєї долі. Духовний стан персонажа передається за допомогою метафоричних порівнянь: туга «сердцу рани нестерпиме дає», «мечем острим пробождає тіло», персонаж тужить, «аки птиця в кліті», поневіряється («скитається») у світі, ніби худобина («бидлина»). Двічі з’являється персоніфікований образ щастя, яке залишило ліричного героя-сироту. Так само двічі вживається епітет «нещасливий», котрий застосовується щодо самого героя і його життя. Смерть, як і щастя, також персоніфікується в дусі народнопоетичної творчости, її образ увиразнюється епітетами «лютая», «немилостива». Аналогії до своєї недолі центральний персонаж шукає в євангельській притчі про блудного сина (Лк. 15:11-32).
Більшість рядків дванадцятискладові з цезурою, що ділить рядок навпіл. Хоча трапляються порушення: деякі рядки скорочуються до 11 складів. Натомість останній рядок строфи вдвічі коротший за попередні. Схема римування: ААббб. Рима переважно точна, хоча трапляється й пошук більш віддалених співзвуч:
І ти, смерте давня, жесь немилостива,
Оставила мене, як блудного сина (XVIII ст., с. 75).
Усі рими жіночі, але не конче дієслівні: в останніх двох строфах дієслівна рима взагалі відсутня.
«Пісня о бідном сироті» згодом користувалася неабиякою популярністю, ввійшла до народного репертуару й виконувалася в зміненому вигляді відомим кобзарем Остапом Вересаєм.
