Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
О. Юліян Добриловський
Метафізична поезія
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Юліян Добриловський народився 1760 (або 1758) р. у селі Зінькові на Поділлі у священичій родині. В липні 1778 р. він вступив до василіянського чину, за рік склав монаші обіти, а в 1784 р. прийняв ієрейські свячення й був направлений до Шаргороду на Вінничині. Отець Юліян Добриловський викладав у тамтешній василіянській школі, потім служив у монастирях Замостя, Тригір, Крем’янця. Після приєднання Правобережної України до Росії (1793) він переїхав у Галичину й служив у Підгірцях, Бродах, Львові, Угорниках, Жовкві, Крехові. У 1815 р. Юліян Добриловський був призначений ігуменом монастиря Чесного Хреста в Бучачі й ректором Бучацької школи. Він писав вірші, діялоги й проповіді.
Напевне, о. Юліян Добриловський брав участь у редаґуванні «Богогласника» (1791). У 1794 р. він видав у Почаївській василіянській друкарні збірку перекладених проповідей «Науки парохіяльнія».
Отець Юліян Добриловський помер у березні 1825 року.
«Дай же, Боже, добрий час» (1797)
Цей вірш став найпопулярнішою народною піснею. Він відображає радість дружної родини, котра зібралася з нагоди свята. Згадуються матері, бабусі, дівчата, хлопці, що беруть участь у розвагах. Малі танцюристи жартівливо називаються «пендраками» (від польськ. pęd - стрімкий, швидкий рух; біг; політ; потяг, порив; прорість) - «бешкетниками». З’являється вакхічний мотив:
Візьміть дзбанок всердину -
Розвеселіть родину (XVIII ст., с. 87).
Кожна з п’яти чотирирядкових строф закінчується рефреном «Розвеселім родину», «Розвеселіть родину», «Розвеселить родину». Вводиться дворядковий приспів, де пісенний вигук сполучається з повторенням останніх слів попередньої строфи:
Ой ну-ну, ой ну-ну,
Розвеселім родину! (XVIII ст., с. 87).
Оптимістичний, лагідний настрій відображається у жвавому ритмі вірша, покликаного відтворити атмосферу народних розваг. Вірш силабічний, схема строфи: 7+6+7+6. Рима суміжна, переважно точна, іменникова.
Пісня ввійшла до широкого вжитку. Її, як нібито фольклорний твір, включив до свого збірника «Pieśni polskie і ruskie ludu Galicyjskiego» (1833) Вацлав Залєський. Сучасники згадують, що ще до початку XX ст. пісню о. Юліяна Добриловського виконували в урочисті моменти життя, зокрема, на весіллях.
