Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
Нові колегії
Школа і літературне життя
Суспільно-культурні виміри епохи бароко
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Протягом XVIII ст. на Лівобережній Україні виникають нові колегії, що беруть за взірець систему навчання в Києво-Могилянській вищій школі. У Чернігові колегію відкрито в 1700 р., у Харкові - 1726 р., в Переяславі - 1738 р. Викладають у них зазвичай вихованці Києво-Могилянської академії.
Чернігівська колегія була відкрита на основі архиєрейської школи Лазаря Барановича й називалася спершу Малоросійською колегією. Тогочасний чернігівський владика свт. Іоан Максимович відкрив колеґію при Борисоглібському монастирі за безпосередньої підтримки та фінансування гетьмана Івана Мазепи. З 1700 по 1705 р. у колегії було відкрито чотири класи: три граматичні та клас поетики. Перший підручник, створений викладачем Чернігівської колегії, її першим префектом Антонієм Стаховським - це курс риторики «Clavis scientiarum» («Ключ знання»). Праця побачила світ у 1708 р. На підручнику позначився вплив києво-могилянських курсів, зокрема конспекту лекцій Феофана Прокоповича. Однак Антоній Стаховський використав алегоричну форму «військової інструкції»: розділи називалися «караулами», викладач - полководцем, навчання уподібнювалося до військової муштри, підготовки до словесної боротьби.
У Національній науковій бібліотеці ім. В. І. Вернадського НАН України зберігаються й інші конспекти лекцій з риторики викладачів Чернігівської колегії: «Сад цариці красномовства» (1717), «Вихователь ораторського мистецтва» (1718), риторика префекта І.Дубинського (1724-1725), «Будинок Туліанового красномовства» (1726-1727), «Тулій на нивах ораторських» (1738). У колеґії ставилися вистави, а студенти переносили їхній досвід у народний побут Сіверщини поза своєю школою.
94 Пави Патрис. Словарь театра: Пер. с франц. - М.: Прогресc, 1991. - С. 194.
У 1776 р. Чернігівську колеґію було реорганізовано в духовну семінарію.
Харківська колегія була заснована в єпархіальному центрі Слобожанщини Білгороді (нині Російська Федерація) в 1722 р. Її організатором був білгородський єпископ Єпіфаній Тихорський, випускник Києво-Могилянської академії.
Уже в 1726 р. колегію було перенесено до Харкова, до навмисне заснованого там Покровського монастиря. Спираючись на щедру підтримку слобожанської старшини, дворянства й купців, Харківська колеґія невдовзі стала другою після Києво-Могилянської академії школою в Україні. В середині XVIII ст. її навіть називали академією - Тихореціянською академією, на честь засновника. Школі було передано бібліотеку митрополита Стефана Яворського, перевезену з Ніжина. У 1768 р. при колеґії почали діяти додаткові класи, програма яких була зорієнтована на світські потреби. Учнями Харківської колеґії були представники всіх станів. Найбільша їх кількість в окремі роки, зокрема наприкінці 1730-х, початку 1780-х та 1790-х рр., сягала понад п’ятсот осіб.
На посаду викладача поетики в 1758 р. запрошується до колеґії Григорій Сковорода. Однак коли Сковороді задля його кар’єри запропонували в 1760 р. прийняти монаший постриг, він відмовився й покинув викладання.
1817 р. Харківську колеґію було перетворено на духовну семінарію.
Переяславську колеґію було засновано 1738 р. з ініціятиви місцевого єпископа Арсенія Берла. Переведення до Переяслава групи студентів Києво-Могилянської академії дозволило відкрити відразу шість класів. 1754 р. курс поетики в Переяславі читав Григорій Сковорода. Збереглася назва цього курсу: «Разсуждєніє о поєзіи и руководство к искусству оной». Піднесення статусу колеґії виявилося в початку викладання в ній дисциплін з курсу вищої школи: філософії (1773) та богослов’я (1781). Навчалося в колеґії понад 120 студентів. Однак після ліквідації Переяславсько-Бориспільської єпархії в 1785 р. кількість студентів у Переяславській колеґії істотно зменшилася.
