Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
Іван Орновський
Панегірична поезія
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Іван Орновський належав до чернігівського літературного кола, сформованого єпископом Лазарем Барановичем. Народився він на Чернігівщині, напевне, у др. пол. XVII ст. Місце й час смерти невідомі.
Припускають, що поетичні здібності Орновського привернули увагу Лазаря Барановича ще під час навчання поета в Києво-Могилянській колеґії. Коли в Чернігові стала працювати друкарня, там почали друкуватися твори Орновського. Написані вони польською мовою. Перший твір - «Небесний Меркурій» («Niebieski Merkuriusz», 1686) - це панегірик, присвячений Станіславу Голинському. До нашого часу твір не зберігся й відомий лише з бібліографічних описів.
«Муза Роксоланська» (1688)
Оригінальна назва: «Musa Roxolańska о triumfalney sławie i fortunie z herbowych znakyw ... pana Jana Masepy hetmana wojsk J. Carsk. M. Zaporoskich polskim rytmem ogłoszona235».
Панегірик присвячений гетьманові Іванові Мазепі, який порівнюється з Алкідом (одне з імен Геракла - Алкід, син Алкмени): «Rossyjskiego Alcida cnotą thron zmocniony236». Він виданий до першої річниці обрання Івана Мазепи на гетьмана - як зазначається на титульній сторінці,
Roku, ktyrego z czystej Pańskiej ciała
Katedry, przedwieczna się mąrdość odezwała237.
Книгу відкриває герб Мазепи - т. зв. «Курч», що містить біблійний вилковий хрест на якорі (у формі літери епсилон), шестираменну зірку й півмісяць. Ці гербові елементи інтерпретуються в біблійному дусі у вміщених під гравюрою кількох сентенціях латинських Отців Церкви. Мотив хреста як знаку спасіння домінує в доданій прозовій передмові-посвяті гетьманові Мазепі. Автор заявляє про намір виголосити роксоланською музою сарматському світові славу Мазеп, давніх волинських князів (герб Курч належав волинському шляхетському родові князів Коріятовичів-Курцевичів, що походили від литовських великих князів). У віршовій посвяті Орновський проголошує, що Бахчисарай і Перекоп задрижать, коли Мазепа піде на Крим карати ворога.
Текст будується на емблематичній засаді. У віршовій частині панегірика автор постійно апелює до гербових символів, згадує про їхнє здійснення у справах предків Івана Мазепи та про гідне примноження їх самим гетьманом. Іван Мазепа виступає втіленням чеснот сармата-роксолана, закоріненим у минувшині й активним у власному рицарському служінні. Подається чимало фактів з біографії гетьмана: його навчання, служби при королівському дворі, урядування в Чернігові.
Ім’я Геракла-Алкіда перетворюється на концепт, за яким стоять стійкі уявлення про неординарні гідності адресата. Можна шукати й прихованої символіки: Геракл був людиною, героєм, але дорівнявся до богів. Шляхтич Мазепа, що став козацьким гетьманом, заслуговує своїми чеснотами на монаршу гідність.
235 Муза роксоланська з тріумфальною славою і фортуною з гербових знаків ... пана Івана Мазепи, гетьмана військ його царської милости запорозьких, виголошена польським віршем (польськ.).
236 Трон, зміцнений чеснотою руського Алкіда (польськ.).
237 Року, котрого з чистого храму Господнього тіла відізвалася передвічна мудрість (польськ.). Цит. за кн.: Mazepa е її suo tempo: Storia, cultura, societa. — Alessandria: Edizioni dell’Orso, 2004. - S. 491.
За принципом концепту сполучаються дві чільні характеристики героя: мудрість і мужність. Узагалі у створенні концептів, що формують переможно-церемоніяльну атмосферу, беруть участь ряди власних імен. Автор демонструє свою ерудицію, вводячи низку античних персонажів і власних назв. Чорне море в нього - Енхіп (Ewxin), Karadynes. Мазепа, «булавовладний Алкід», або «російський Марс», топить турків у кривавій піні над Босфором:
... Tivoy Mars krwawy
Bitnego idąc Annibala w tropy
Dobiegi zwycięskiy na Pegażie sławy238.
Мазепа порівнюється з Катоном чи Лікургом. У його особі Русь- Україна має свого Камілла (римський полководець IV ст. до р. X.). Його слава перевершує давніх греків і римлян: «Greckie у rzymskie sława przeszedł sam Hetmany239».
238 Там само. - С. 479. Твій кривавий Марс, ідучи слідом за мужнім Ганнібалом, досягнув переможної слави на Пегасі (польськ.).
239 Сам гетьман перевершив грецьку й римську славу (польськ.).
«Аполлон Сарматський» (1703)
«Apollo Saiiromacki przy weselnym akcie ... pana P. Simeona Lizohuba240». Панегірик присвячений Семенові Лизогубу (народився 1678 або 1680 р., помер 1734 р.), бунчуковому товаришеві, вихідцеві з відомого з часів Хмельниччини козацько-старшинського роду Лизогубів. Історики згадують Семена Лизогуба як імовірного співавтора т. зв. «Лизогубівського літопису», компілятивного хронологічного нарису історії України від початку XVI ст. до 1737 р., де з 1690-х рр. розглядаються переважно події, пов’язані з родом Лизогубів.
240 Аполлон сарматський при весільнім акті ... пана П. Семена Лизогуба (польськ.).
