Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
Тарасій Земка
Емблематична поезія
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Один із найвідоміших українських видавців XVII ст. Тарасій Земка, ймовірно, галичанин із народження, міг опанувати друкарську справу вже у Львові, де, як припускають, він навчався у братській школі. Видавець перебрався до Києва водночас із заснуванням лаврської друкарні, близько 1616 р. Тоді ж він записався до Київського братства, можливо, вчителював у братській школі.
У Київській лаврській друкарні протягом 1624-1631 рр. було опубліковано низку книг, де Тарасій Земка був перекладачем, редактором, автором чи співавтором передмов і посвятних віршів. У 1627 р. його обрали настоятелем Києвського Богоявленського монастиря, при якому діяла братська школа. Тарасій Земка сприяв об’єднанню цієї школи з лаврською, внаслідок чого в 1632 р. виникла Києво-Могилянська колеґія.
Герої геральдичних віршів Тарасія Земки - пани Далмати, архимандрит Єлисей Плетенецький, князь Стефан Святополк-Четвертинський, Томаш Замойський, княжна Анна Ходкевич. Один вірш присвячено роду Балабанів, з якого походили впливові магнати та львівський єпископ Гедеон, що утримався в 1596 р. від прийняття унії. У ньому поет шукає троїчної символіки й виявляє її сенс у євангельських чеснотах: вірі, надії, любові, властивих шляхтичам з роду Балабанів. Цікавою особливістю вірша є перелік відомих авторові можновладців з цього роду:
Взором музства Маркіан. котрий полѣг въ бою,
Шесть кроть бывши на герцу, въ отчизны покою.
А чулости Гедіон. єпископ он Лвовскій,
Сторож церкве и пастир, смѣле, реку, бозскій.
Александер въ тым дому диґнитар велможный,
Муж въ коронѣ валечный и въ церкви побожный.
Жійте ж и вы, Димитрій и цный Даніиле.
Выражайте тот клейнот Балабанов цѣле (УП-1, с. 344).
Найчастіше Тарасій Земка звертається до герба роду Могил. І це зрозуміло: адже від першої появи в Києві, надто ж від часу монашого постригу й призначення архимандритом Києво-Печерської лаври Петро Могила виступає активним, послідовним опікуном і організатором видавничої справи. Вірші на герб Могил вміщено на початку книг «Преподобнаго отца нашего аввы Дороθеа поученія душеполезна различна, къ своим его учеником» (1628), «Літургіаріон, си есть Служебник» (1629), «Тріодіоніон си ест Трипѣснец» (1631).
Дуже характерний гербовий вірш на початку творів при. Дорофея (1628). Це чотирирядкова епіграма, яка швидше констатує наявність геральдичних символів, ніж їх інтерпретує:
Крук, голова в коронах, новина, остоя,
Елита знак и мечі, войны и покоя,
Значать твои ділности к тому набожёнство,
О цный Петре, з котрого съ взят на преложёнство (УП-1, с. 346). До «Тріодіону» (1631) було написано два варіянти геральдичного вірша. Один з них розвивав вірш на герб Петра Могили, вміщений на звороті титульного аркуша «Имнологіи» (1630), а другий зберігся лише в єдиному попсованому примірнику.
Вірш із «Літургіаріону» (1629) звертається, власне, не до гербових символів, а до символіки імени та феномену тезоіменитства (небесного покровительства святого носія імени героя). Ім’я Петра Могили нагадує авторові ім’я первоверховного апостола - рибалки Симона, якого Христос назвав «Петром» («скелею») за твердість визнаної ним віри. Вірш починається нагадуванням:
Петра скала, Петръ камень, от петры тоєи,
Бѣ връховный апостол, иже от своєи
Исповѣди наречён... (УП-1, с. 346).
Далі проводиться паралель між місією апостола й Петра Могили, котрий стоїть на твердому камені Петрової віри. Символіка імени розширюється через апеляцію до змісту книги, що її відкриває герб Могили, - Служебника, що містить богослужбові чини, насамперед Літургії:
Дасть ти Христос, Сын Божій, ясти Своє тѣло,
Крьв пити, Петром же быть на той петрѣ ціло (УП-1, с. 346).
Так символіка імени розкривається в таїнственний простір євхаристійного життя Церкви, де служіння Петра Могили визнається за апостольське перебування у благодатній присутності Христа на камені Його Церкви.
