Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
Вірші про Хмельниччину
Історичні події в поетичній інтерпретації
Всі публікації щодо:
Давня українська література
«Висипався хміль із міха»
Вірш «Висипався хміль із міха» було знайдено Ізмаїлом Срезневським у «Сотенній книзі козаків після Зборівського миру», що зберігалася у Варшаві. Твір датується 1648 р.
У вірші розробляються мотиви першої перемоги козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким. 16 травня 1648 р. у битві під Жовтими Водами козаки в союзі з татарською ордою Тугай-бея вщент розгромили передові польські загони й захопили в полон гетьманового сина Стефана Потоцького (тяжко поранений, він згодом помер у татарському полоні). Автор виявляє добре знання історичних реалій, обставин битви.
Перемога козаків інтерпретується як помста за кривди від шляхти, перелічені у творі. За логікою автора поневолення козаків обернулося для шляхтичів втратою особистої свободи, захоплення чужих хуторів (очевидно, йдеться і про відому історію загарбання Суботова Чаплинським) - необхідністю вишукувати кошти для викупу з неволі, продаючи власне майно. Узагальнений образ ворога конкретизується в особі Стефана Потоцького:
Чи не ти, Степанку-сараче,
Од козаків гарачи,
Не ти-сь брав їм хутори?
Єст інші тепер пори! (УП-2, с. 98).
Жах, що його наводять на ворогів козаки («Волять татарської юки, Ніж козацької руки»), пов’язується насамперед із особою нового лідера запорожців - Богдана Хмельницького. При цьому вдало сполучається традиційна народна алегорія битви - варіння пива й барокова культура інтерпретації алегорії:
Висипався хміль із міха
І наробив ляхам лиха,
Показав їм розуму,
Вивернув дідчу думу.
До жовтої водиці
Наклав їм дуже хмельниці.
Не могли на ногах стояти -
Воліли утікати (УП-2, с. 98).
Етимологія прізвища Хмельницького дозволяє використати символічний потенціял образу хмелю як одного з головних компонентів броварства, котре, до речі, саме в XVII ст. переживає в Речі Посполитій процес перетворення з домашніх, переважно шляхетських, броварень на окрему галузь державного виробництва. Ще в 1585 році чеський лікар, математик, астроном Тадеуш Ґаєк визначав пиво як «напій з води, зернових та квітів хмелю», а про хміль стверджував, що «хміль пиво робить не лише пивом, але й добрим пивом». Таким чином особа Богдана Хмельницького, за аналогією з хмелем, постає вирішальним чинником у перетворенні порізнених протестних настроїв і рухів на потужну національну революцію, котра засвідчила свою силу під Жовтими Водами.
При зображенні противників використовуються сатиричні прийоми: зневажливі епітети, зменшувальні й прозивні імена («гетьманчику-небоже», «Степанку-сараче», «куркоїди»). У їхній характеристиці виділяється в ролі домінантної риси страх, з яким пов’язані мотиви втечі: «воліли утікати», «не утікай же, ляху», «юж утікають з валів».
У силабічному вірші сполучаються восьми- й семискладові рядки. Римування суміжне, рима жіноча, переважно точна, іменникова.