Теорія літератури - Іван Безпечний 1984
Рима. Способи римування
Поетична фоніка
Поетична стилістика й її завдання
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Залежно від того, які рядки віршу римуються одні з одними, розрізняють три основні способи римування, а саме:
1. Суміжне або парне — коли чергові рядки віршу, що йдуть один за одним, римуються.
Суміжні рими звичайно зазначаються літерами так: аа, бб, вв, гг .... тобто, що в першому і другому рядку рими однакові (аа), у третьому і четвертому теж (бб), у п’ятому і шостому також (вв) і т. д. Наприклад:
Щира й мила, сама з тою лялькою схожа, а
Граєшся з лялькою ти, моя дівчинко гожа. а
Чорні їй коси розчешеш, у сукню вдягаєш, б
В стьожки червоні, в намисто ясне убираєш, б
Вдінеш їй в уші сережки, обуєш їй ніжки, в
То їй головку піднімеш, то схилюєш трішки! в
(Я. Щоголів, «Лялька»)
2. Перехресне — коли рядки перехрещуються римами; перший рядок римується з третім, а другий з четвер
тим (абаб):
Сніг падав безшелесно й рівно, а
Туманно танули вогні, б
І дальній дзвін стояв так дивно а
В незрозумілій тишині. б
(М. Рильський, 3 книги «Під осінніми зорями»)
3. Кільцеве або оповите — коли римуються перший рядок з четвертим, а другий з третім. Два рядки з парними римами оповивають згори й знизу два рядки, які теж римуються між собою (абба):
Рідна мова в рідній школі! а
Що бринить нам чарівніш? б
Що нам ближче, і миліш, б
І дорожче в час недолі?! а
(О. Олесь, «Рідна мова в рідній школі»)
Ось приклад на всі три типи рим:
Еней був парубок моторний, а
І хлопець — хоч куди козак! б перехресне римув.
Удавсь на всеє зле проворний, а
Завзятіший од всіх бурлак. б
Но греки як, спаливши Трою, в парне римування
Зробили з неї скирту гною, в
Він, взявши торбу, тягу дав; г
Забравши деяких троянців, д оповите римування
Осмалених, як гиря, ланців, д
П’ятами з Трої накивав. г
(І. Котляревський, «Енеїда»)
4. Часто зустрічається перерване римування, ко ли, наприклад, римується другий рядок із четвертим, а пер ший і третій рядки — неримовані:
Із мечем завітав. На порозі
Поклонився. Ввійшов і сів... б
...Я по-своєму вітер і осінь,
По-юнацькому зрозумів... б
(О. Влизько, «Осінь»)
5. Є ще й внутрішнє римування, коли кінець ряд ка римується з якимось словом з середини віршового ряд ка:
Зникла хмара нічна, змовкла буча страшна,
Буча славна, полтавська кривава;
Замордована рать полягла споживать
Під валами: приспала Полтава.
Та не спить лиш старий козарлюга міцний —
Певне, сили його невсипучі:
То Мазепа сидить, крутить вуса, мовчить
Та далеко гадками літає,
І чоло від журби, під притиском судьби,
Він на руки старечі схиляє.
А над ним вартовий дуб стоїть віковий,
Як і гетьман міцної постави...
(М. Старицький, «Мазепа» Байрона)