Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах - Навчальний посібник - Пасічник Є.А. 2000
Завдання з літератури як спосіб управління навчальною діяльністю
Розділ ІІ.
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
Безпосередня реалізація навчальних цілей у школі проектується і здійснюється за допомогою завдань, що несуть у собі певний об’єктивний зміст. На основі законів трансформації він може присвоюватися індивідуумом. «Завдання - це мета, задана за певних умов».1 У завданнях закладені відповідні алгоритми дій, а тому й характер їх визначає зміст діяльності учнів.
На відміну від тих завдань, які розв’язує людина у процесі своєї життєвої практики, спрямованих на зміну самого об’єкта впливу, основне призначення навчальних завдань - змінювати сам суб’єкт діяльності, тобто самого учня, формувати його як особистість, активно впливаючи на нього. У процесі реалізації завдань виробляється ставлення до навчальної інформації, вдосконалюються розумові сили учнів, здійснюється їх літературний розвиток, відбувається процес інтеріоризації ідейно-естетичного потенціалу мистецьких явищ. Завдання з літератури відіграють також важливу роль у розвитку мотивації учнів, їхніх пізнавальних інтересів, у формуванні саморефлексії школярів. У широкому розумінні слова характер навчальних завдань, які практикуються вчителем на уроках, зумовлює ефективність навчально- виховної роботи з учнями, якість самих уроків літератури.
Визначимо місце таких завдань у загальній структурі навчальної діяльності. Структура навчальної діяльності — це складне утворення, цілісна система, єдність багатьох взаємозв’язаних і взаємозумовлених компонентів. У сучасній психологічній науці і в дидактиці немає загальновизнаної структури навчальної діяльності, а тому різні вчені по-різному визначають її побудову. В О. Леонтьєва структура навчальної діяльності має такий вигляд: М (мотив) — М (мета) — Д (дія) - У (умови) — О (операції). У Г. Щукіної — М (мета) - М (мотив) - 3 (зміст) — ПрД (предметні дії) — У (уміння) — Р (результат). На наш погляд, загальна схема навчальної діяльності учнів повинна набувати далеко складнішої структури: предмет діяльності (завдання, що потрібно реалізувати) — мета, що ставиться вчителем, — прийняття її учнями — актуалізація попереднього досвіду, вмінь і навичок дітей — засоби для досягнення мети (зміст, методи, прийоми) — способи діяльності (дії, операції-) — процес діяльності — результати діяльності.
Завдання виконують такі функції:
- мотиваційну, тобто сприяють розвитку інтересу до навчання;
- пізнавальну (їх виконання поглиблює знання учнів з літератури);
- виховну (вони також покликані виховувати учнів);
- розвивальну (сприяють розвитку особистості);
- комунікативну (виконують окремі функції спілкування);
- формувальну (формують відповідні вміння і навички);
- естетичну (сприяють усвідомленню естетичної ролі літератури, змісту основних естетичних категорій);
- операціональну (кожен вид завдань розрахований на виконання певних операцій, прийомів тощо);
- актуалізаційну (забезпечують актуалізацію опорних знань);
- організаційну (через завдання учні включаються в різні види самостійної діяльності);
- діагностично-контролюючу (з допомогою завдань перевіряється рівень засвоєння учнями знань, стан сформованості вмінь і навичок).
Оскільки завдання різні за їх функціональним призначенням, вони повинні мати варіативний характер.
Проблема класифікації навчальних завдань з літератури ще мало вивчена, що й утруднює моделювання педагогічного процесу. У сучасній методичній науці немає чіткої класифікації видів діяльності, які повинні широко практикуватися в школі. З цього погляду цікавими є твердження Л. Виготського, який зазначив: «Якщо ми поглянемо на поведінку людини, на всю її діяльність, ми легко побачимо, що в цій діяльності можна розрізнити два види вчинків. Один вид діяльності можна назвати відтворюючою або репродуктивною. Вона найтісніше пов’язана з пам’яттю; суть її полягає в тому, що людина відтворює або повторює вже створені і вироблені прийоми поведінки, або відтворює сліди їх від попередніх вражень»2
Другий вид - творча діяльність. Л. Виготський називає творчою «будь- яку діяльність людини, яка продукує щось нове, однаково, чи буде це створене творчою діяльністю якоюсь річчю зовнішнього світу, чи певного конструкцією розуму та почуттів, яка живе і проявляється лише в самій людині»3 «Творчість виникає там, де людина уявляє, комбінує, змінює і створює щось нове, якою б крупинкою не здавалось це нове в порівнянні з творчістю генія»4 Завдання відрізняються одне від одного предметом об’єктивації, характером новизни, рівнем складності. Найбільш стимулюючими можуть бути ті завдання, інформаційний і процесуальний зміст яких відповідає внутрішнім потребам дітей.
Далеко не кожне завдання веде до зрушень у розвитку школяра. Методика викладання літератури, обґрунтовуючи закономірності педагогічного процесу, керується положенням про те, що навчання завжди повинне випереджати розвиток. Коли такої відповідності немає, воно втрачає свій смисл і свою активну дію. Психологи розглядають навчання як стрибкоподібний процес. У дослідженнях Л. Виготського науково обґрунтована думка, що зрушення у розумовому розвитку школярів досягаються насамперед тому, що поступове нагромадження знань, умінь і навичок учнів переростає в нову якість. Вчений підкреслює, що навчальний процес — це єдність незавершених і завершених навчальних циклів.
Кожен цикл включає в себе дві зони: найближчого розвитку і актуальної дії, що взаємопов’язані й взаємопереходять одна в одну (те, що було раніше важким, стає легким для учня). Якщо навчання орієнтується на завершені цикли розвитку, воно не може бути дійовим. Як альтернатива йому — випереджаюче розвиток навчання.5
Завдання повинні бути різноманітними, бо всяка одноманітність позбавляє дітей свіжості у сприйнятті мистецтва. Чим різноманітнішими є навчальні завдання, тим більше забезпечується вплив на різні сфери свідомості дітей, що й сприяє формуванню позитивної мотивації учнів.
Необхідно створювати такі умови, де в різних видах діяльності учні зможуть «знайти себе», максимально виявити свої можливості. Ампліфікація є необхідним засобом розвитку учня. У сучасній школі недостатньо розвивається оцінна самосвідомість дітей. А тому вони мало знають свої можливості, внаслідок чого не здійснюється самоактуалізація творчих сил.
Різноманітність навчальних завдань зумовлюється також характером художніх творів, стратегічними цілями вивчення літератури.
Багатогранний характер і варіативність навчальних завдань з літератури аж ніяк не виключає і їхньої однотипності: без цього не можна сформувати у школярів певні вміння і навички.
За характером пред’явлення навчальні завдання можуть бути звичайними, тестового типу та ігровими. Тестові завдання можна поділити на дві групи. До першої належать завдання з уже сконструйованою відповіддю, наприклад:
- Перша збірка Олександра Олеся вийшла під назвою (потрібне підкреслити):
а) «Княжі часи»;
б) «Кому повім печаль мою»;
в) «Перезва»;
г) «Поезії»;
д) «3 журбою радість обнялась»...
- П’єса «Свіччине весілля» була написана І. Кочергою у ... (виберіть правильну
відповідь):
а) 20-х роках;
б) 30-х роках;
в) 40-х роках;
г) 50-х роках.
За допомогою подібних завдань легко перевірити рівень засвоєння учнями багатьох фактологічних знань. Але завдання з множинним вибором допускають вгадування відповіді, й чим менший цей вибір, тим відповідь вгадується частіше.
Більш об’єктивними є відповіді на завдання з частково сконструйованою чи несконструйованою відповіддю:
- Продовжіть думку:
У вірші І. Франка є багато алегоричних образів, а саме:
а) образ гранітної скали;
б)……
Максим Рильський був не лише талановитим поетом, ай ...
За структурою і способом організації матеріалу лірику поділяють на: ...
За хронологічною таблицею встановіть основні віхи життя Т. Шевченка:
Завдання ігрового характеру цінні насамперед тим, що розвивають ; учнів інтерес до предмета. Подаємо кілька завдань такого типу:
- Заповніть клітинки по вертикалі відгадками до загадок.
1. Не ходжу я, а скакаю,
Бо нерівні ноги маю,
Через поле навмання
Перегнав би я коня.
Я страшенний боягуз,
Всіх на світі я боюсь.
В полі, в лісі — навкруги
Скрізь у мене вороги.
Часом лізу я у шкоду,
Їм капусту на городах,
Моркву, ріпу, буряки.
Відгадайте, хто такий?
2. Що за голова, що лиш зуби й борода?
3. Біле як сніг, надуте, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть.
4. Без рук, без ніг, а на пліт лізе.
5. Повен пень черешень, не пробуй вибирати, бо почнуть кусати.
6. Яка вода на воді плаває?
7. Одна ручка і та на спині.
- Якщо правильно розшифруєте ребусу, то прочитаєте певні прислів’я
- Щоб розгадати кросворд, треба знати, з якого твору Сосюри процитовані рядки.
По горизонталі:
1. Скрізь якась покора в тишині розлита і берізка гола мерзне під вікном.
По вертикалі:
2. В хвиль блакитнім прудководді
Сонце порина...
І в барвистім хороводі
Одцвіла весна.
3. І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.
4. І летять вони полями в села і міста...
Де проходила садами осінь золота.
- Розшифруйте і запишіть поданий текст. Зазначте, з якого твору ці рядки.
За формою організації завдання можна поділити на такі типи: завдання для всіх учнів класу, для окремих груп і окремих дітей. Педагогічні дослідження показують, що учні відрізняються один від одного різним запасом знань умінь і навичок, характером розвитку відтворюючої уяви, індивідуальними особливостями пам’яті, нервової системи (в одних переважає домінанта мислительного, в інших - художнього типу), чуттєвою вразливістю, широтою естетичних інтересів, тривалістю та інтенсивністю естетичних переживань, ставленням до навчання. Учнівський колектив неоднорідний і з погляду його розвитку. Як правило, в одних і тих же класах є діти з випереджаючим, нормальним, і з запізнілим розвитком.
Завдання «для всіх» орієнтують учителя на «середнього» учня, на клас у цілому, а не на його окремих індивідуумів. Таке навчання не може буть ефективним. «Без знання дитини нема виховання, нема справжнього педагога і педагогічного колективу, а знати дитину можна лише тоді, коли постійно розвивається, збагачується»6
Зважати на учня, постійно дбати про його інтелектуальний, моральний та естетичний розвиток — це значить поступово ускладнювати навчальні завдання, види роботи, орієнтуватися на максимальні його можливості, бачити його «зону найближчого розвитку».
Індивідуалізація завдань — це не лише важливий фактор розвитку учнів, але й засіб розумного збереження їх духовних і фізичних сил, випробування їх волі й характеру. Не випадково стільки уваги їм приділяв В. Сухомлинський Як заповіт, учителі сприймають його слова: «Доторкніться до серця, до душ: вихованця дбайливою, люблячою рукою, відкрийте в ньому майстра-творця, і людина заграє своїм неповторним сяйвом. В ім’я соціального і морального прогресу суспільства, в ім’я індивідуального щастя кожної людини нам, вихователям, треба бути не тільки інженерами людських душ, а й майстрами- ювелірами, що відкривають у кожній дитині неповторному людську красу»7
Індивідуалізація завдань означає таку побудову навчального процесу, яка ґрунтується на врахуванні інтересів дітей і їхніх запитів. Необхідно стимулювати в процесі вивчення літератури такі форми роботи, що забезпечують самоуправління учнями своєї пізнавальної діяльності. Важливими у цьому плані є завдання на вибір, що передбачають різну ступінь труднощів, вимагають різних умінь і навичок, нахилів, уподобань. Цінність подібних завдань у тому, що вони не лише сприяють актуалізації мотивів навчальної діяльності учнів, а й відкривають перед ними широку перспективу для розвитку власної ініціативи і творчості, роблять їх суб’єктами власної діяльності. Наприклад, учитель дає завдання написати твори на основі життєвих вражень. Учні повинні самі визначити, про що будуть писати, як озаглавлять назву письмового твору.
Важливим принципом навчання є диференціація завдань для окремих груп учнів. Вона може виявлятися
- у визначенні дітям завдань різних за складністю, обсягом, характером;
- у відведенні для виконання завдань неоднакової кількості часу;
- у створенні ситуацій вільного вибору завдань;
- у розподілі завдань з врахуванням інтересів школярів.
«Реалізація індивідуального підходу при визначенні навчальних завдань має на меті не пристосування основного змісту навчання й виховання до окремих школярів, оскільки мета та зміст виховання і навчання визначається вимогами суспільства, державною програмою, — вони є спільними для всіх, — а пристосування методів і форм роботи до цих індивідуальних особливостей з тією метою, щоб розвивати особистість»8
Необхідно практикувати на уроках таку систему навчальних завдань, яка була б оптимальною з погляду навчання і забезпечення в учнів літературного розвитку, їхнього виховання, з одного боку, з другого, - які б сприяли формуванню позитивної мотивації.
У педагогічній літературі, особливо в 70-і - 80-і роки, мали тенденції протиставлення або й недооцінки різних видів діяльності. Репродуктивна діяльність проголошувалась найнижчою стадією діяльності школяра, оскільки вона орієнтує на відтворення готових знань, фактів, правил, норм тощо. У багатьох методичних працях стверджувалася думка, що активність зумовлюється тільки в тих випадках, коли учні вирішують творчі завдання. Таким чином, репродуктивна діяльність відсувалася на другий план як менш ефективна з погляду впливу на розвиток особистості. Подібні концепції неправильно орієнтують учителів-словесників щодо організації навчального процесу. Ми виходимо з того, що кожен вид діяльності має своє специфічне призначення, свої особливості і не може підмінювати один одного. В процесі вивчення літератури репродуктивна діяльність займає не менш важливе місце, ніж творча діяльність. Без певної суми знань, конкретних фактів, які необхідні учням як фундамент для їх літературного розвитку, не може бути й самостійних суджень, глибокого осмислення твору, а отже, і потрібної активності дітей. Репродуктивне відтворення знань є основою пам’яті. Остання вимагає постійних тренувань.
Сила впливу твору на читача вимірюється в першу чергу характером його образної конкретизації. Тому важливо, щоб змальовані письменником художні картини постали перед учнями в усіх барвах, звуках, стали конкретно зримими. Без цього вони не зможуть відчути неповторну індивідуальність письменника, своєрідність його бачення життя. Без образної конкретизації теоретичні узагальнення про художній твір будуть бідними, надто поверховими, неповноцінними.
З метою збагачення образних уявлень про художній твір учням пропонують різні завдання: докладний переказ окремих епізодів твору, повторне його перечитування, підбір цитат, складання плану, відповіді на запитання тощо.
Образна конкретизація вимагає певних вправ, що сприяють розумінню предметного змісту художнього твору. Учнів потрібно вчити добре орієнтуватися у структурі художнього тексту, переказувати прочитане, «бачити» все те, що змальовує митець, активізувати яскраві уявлення, образи і асоціації, викликати почуття радості й задоволення від спілкування з мистецтвом. Слід більше практикувати таких завдань, які розраховані на розвиток відтворюючої і творчої уяви. Читач з недостатньо розвиненою уявою не здатний сприйняти створені письменником образи в їх художній конкретності. Наведемо декілька завдань такого типу.
- Перекажіть близько до тексту епізоди: «Лис Микита в місті», «Незвичайна пригода» з однойменної казки І. Франка. Які події з життя Лиса Микити видалися вам найцікавішими? Спробуйте прочитати про це з відповідною інтонацією.
- Прочитайте уривок з твору Степана Васильченка «В бур’янах» від слів: «Вийде із бур’янів... « до кінця абзацу. Зверніть увагу на те, як поетично сприймає Тарасик захід сонця. Про що це свідчить?
- Уявіть, що ви художник і маєте намалювати ілюстрації до твору Шевченка «Сон» («На панщині пшеницю жала»). Які картини ви б намалювали і як їх назвали б?
- Уявіть собі, що кінокамерою вам треба зняти коротенький фільм, який відповідав би змістові вірша Павла Тичини «Гаї шумлять». Чи є у вашій місцевості такі пейзажі, які варто зробити кадрами цього фільму? Що саме показали б ви глядачам у своєму фільмі? Яку музику підібрали б ви для озвучення: веселу? Сумну? Тривожну? Тиху? Голосну? Відповідь обґрунтуйте. Чи хотіли б ви, щоб у фільмі прозвучав вірш Павла Тичини? Чому?
Чим яскравіше сприймають учні художній твір, тим самим вони забезпечать необхідні образні узагальнення, які виникають у процесі читання й роботи над твором. Через образні узагальнення учні наблизяться до розуміння авторської ідеї, тобто усвідомлять художню концепцію митця.
Завдання повинні стимулювати оцінні судження дітей, сприяти виявленню авторської позиції, ролі окремих компонентів твору в реалізації творчого задуму письменника, виявляти розуміння учнями тем, проблем, які поставлені письменником.
Ще недостатньо вчителі-словесники використовують такі завдання, що спонукають учнів висловити своє ставлення до художніх образів, окремих картин, проблем, порушених митцем, акцентують увагу на душевних переживаннях героїв твору, на їхніх настроях і почуттях, наприклад: Назвіть тих героїв, які вам особливо сподобалися. Розкрийте душевну красу Богдана Колосовського за твором О.Гончара «Людина і зброя». Ваше враження про Таню. Над чим особливо змусив твір вас задуматися? Подібні завдання можуть ставитись перед учнями і у формі анкети.
В усіх творах (чи то йде мова про епос, драму, лірику) у центрі зображення — вчинки людей, їхні характери, почуття, що зумовлюються певними життєвими обставинами. Звідси необхідність постановки завдань на розуміння образів персонажів, мотивів їхньої поведінки, на з’ясування певних психологічних рис характеру, душевного стану, вдачі, етики взаємин та ін. Під час вивчення ліричних творів учні повинні навчитися характеризувати ліричного героя, бачити зумовленість його почуттів і переживань.
Як приклад наведемо кілька завдань такого типу:
- Чи любила сестра Катерина Тараса? Якщо так, то чому вона залишала братика напризволяще? Чи можна осуджувати її за це? Визначте ставлення Катерини до Тарасика на основі тексту повісті Степана Васильченка «В бур’янах». Свою відповідь обґрунтуйте, використавши цитати з твору.
- Уявіть, що вам потрібно було б розповісти про Микиту, героя твору Н. Шейко-Медведєвої «Чумацький скарб», як про живу людину. На чому зосередили б ви увагу? У якій послідовності розповідали б? Не забудьте висловити своє ставлення до цього чумака і дати оцінку його вчинкам.
- Як ви розумієте слова «Де золото, там смерть»? Хто їх виголосив у драмі «Чумацький скарб» Н. Шейко-Медведєвої?
- Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою в останньому реченні твору: ’’Той, хто задля багатства зрадить свій народ, побратима, ні на землі, ні під землею спокою не знайде»? Обґрунтуйте своє твердження.
- Що вам найбільше подобається в особі Данила Коряка із «Лісової сторожки» Григора Тютюнника? Чи можна його назвати справжнім захисником природи? Якщо так, то чому?
- Випишіть із твору «Лісова сторожка» рядки, у яких вимальовується портрет дядька Данила. Як ставиться автор до Данила Коряка? Свій висновок обґрунтуйте посиланням на текст твору.
- Чи погоджуєтесь ви з думкою, що любов до Черниша Шури Ясногорської була зрадою Юрію Брянському?
Щоб навчити учнів концептуально сприймати художній твір, заглиблюватися у його зміст, художні узагальнення, необхідні завдання, що вимагають основних розумових операцій — аналізу, порівняння, виділення головного, узагальнення, доведення, аргументації суджень, інтерпретації фактів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між явищами, виділення істотних ознак, зіставлення та ін.
- У народі кажуть: «Один літній день цілу зиму годує». Як би ви проілюстрували таку думку на матеріалі поезії «Дрібненькі грушки» О.Пчілки?
- Як ви розумієте слова:
Хоч від тисяч літ родився,
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.
І простується, міцніє
І спішить туди, де дніє.
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою, -
Міліони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.
- Прокоментуйте зміст цієї строфи:
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
- Поясніть зміст перших чотирьох рядків поезії Шевченка «Зоре моя вечірняя». Спробуйте уявити і описати словами душевний стан Кобзаря, відірваного від України і засланого в Орську фортецю.
- Яку думку хотів висловити В. Симоненко цими рядками:
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
- Зіставте загадки Л. Глібова з народними загадками. У чому виявилась їх своєрідність?
У школі діти вчаться сприймати твір в єдності змісту і форми. Тому й важливі вправи на усвідомлення художніх деталей, прийомів зображення митця, пошук слів з найбільшим змістовним навантаженням.
- Що спільного є в описах з оповідання «Літня ніч» Миколи Вінграновського та в повісті «Аравійська пустеля» Валентина Чемериса?
- Визначте смислове навантаження пейзажу, яким починається поема Т. Шевченка «Кавказ».
- Уявіть, що з прочитаних вами віршів В. Сосюри про пори року потрібно зробити монтаж під назвою «Вічне оновлення в природі». З кожного вірша дозволяється взяти для монтажу лише одну строфу (4 рядки). Які саме строфи обрали б ви? Чому ? Запишіть їх у зошит.
- Б. Олійник порівнює свою неньку із зорею. Чому?
Проаналізуйте рядки:
Сад вишневий на порі.
Повернулись журавлі.
А мені, як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної зорі.
- Покажіть, як за допомогою порівнянь створюються художні образи:
Твої очі - тихий вечір,
Що спускається безгучно,
Несучи на землю спокій
На своїх сріблястих крилах.
Твої очі - сизі хмари,
Крізь які у день похмурий
Пробивається проміння.
Під час вивчення літератури учні засвоюють систему теоретико-літературних понять, необхідних для розуміння твору і творчості митця. Такі завдання даються на рівні розпізнавання, інтерпретації, творчого застосування у стандартних і нестандартних ситуаціях.
- Прочитайте уривок. Підкресліть у ньому метафори:
Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини білить променем своїм
І п’є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим.
- Образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю, називається ...
- Хорей це...
а) двоскладова стопа з наголосом на другому складі;
б) двоскладова стопа з наголосом на першому складі;
в) трискладова стопа з наголосом на першому складі;
г) трискладова стопа з наголосом на другому складі;
д) трискладова стопа з наголосом на третьому складі.
- Напишіть невеликий твір «Портрет моєї мами». Постарайтеся через опис и обличчя, очей, усмішки передати такі риси характеру, як доброта, ніжність, лагідність, розум, щирість.
- Підберіть синоніми до слова «Україна».
- Павло Тичина у вірші «Гаї шумлять» часто вдається до епітетів. Доберіть до кожного з поданих словосполучень власні епітети.
«сни розкішні» - дивовижні,_______________________
«гаї затишні» - густі,_____________________________
«полю золотому» - врожайному,___________________
«День ясний» — сонячний,_______________________
Учні повинні вміти приводити набуті знання з теорії літератури у певну систему. З цією метою виділяються вправи на класифікацію, а також на співвіднесеність родових і видових понять.
- Ліричні твори поділяються так:...
- Покажіть, яка співвіднесеність цих понять: лірика, пісня, гімн, послання, епітафія. Як можна виразити цю співвіднесеність за допомогою таблиці?
Слід ширше практикувати в школі завдання дослідницького характеру, наприклад: опрацюйте наукову літературу про перебування в Києві Т. Шевченка і на основі цього напишіть письмовий реферат. Познайомившись зі спогадами про М. Рильського, зробіть повідомлення на тему: «Він був незвичайною людиною». Такі завдання розвивають в учнів самостійність думки. Якщо учня ставлять в положення дослідника, якщо він стає суб’єктом дії, це спонукає його звертатись до різних джерел, націлює на творчий пошук. Таким чином учні набувають уміння працювати з книгою, узагальнювати матеріал.
«У школі повинна велика увага приділятися розвитку мовлення дітей, його образності, логічної і художньої виразності, чуйність до слова, - відзначав В.Сухомлинський, — це величезна сила, що облагороджує духовний світ дитини. У цій чуйності - одно з джерел людської культури»9 В дітях потрібно виховувати поетичне бачення світу. З цією метою широко використовують різні творчі завдання, що ґрунтуються на конструюванні художніх образів, картин тощо.
- Спробуйте і ви усно придумати казку за поданим початком (на ваш вибір):
A) «Давним-давно зустрілися Ворона з Орлом, і почала Ворона насміхатися, що Орел мостить гнізда так високо в горах... «
Б) «В темному лісі стояв неприступний замок старого Білого Гриба. Одного разу його несподівано оточило військо жорстокого і войовничого Мухомора... «
B) «Якось надвечір прийшла хитра Лисичка до річки, де плавав табун свійських гусей, і почала до них ласкаво гукати: «Припливіть-но ближче, господиня послала мене розповісти вам цікаву новину!..»
Пам’ятайте, кожна казка мусить бути повчальною. Поміркуйте, чого вчить складена вами казка.
- Напишіть твір-мініатюру «Вечір в Україні», використовуючи слова і вирази: сутеніє, встає і сходить зоря, визирнув з-за хмари місяць, зоріє, зіроньки тощо.
- Поясніть, що спільного і що відмінного є в синонімах: іти, плентатися, вештатися, шкандибати, прямувати, простувати, причвалати, волочитися, теліпатися, шкутильгати, дибати, брести, снуватися, чимчикувати. Які з цих слів можна використати, описуючи, як Горпина з хворою дитиною йде на панщину? Відповідь обґрунтуйте.
- У вірші Б. Цепкого «І в мене був свій рідний край» йдеться про Україну. Ви знаєте, що велика Батьківщина починається для людини з маленької-того місця, де вона народилася і виросла. Подумайте, що є чудового і неповторного там, де ви живете. Напишіть невеликий твір. Назву твору придумайте самі.
- Коли б вам довелося писати твір про рідний край, які прикметники, крім поданих, дібрали б ви до таких іменників:
Земля чудова,______________
Краса велика,______________
Водиця холодна,____________
Цвіт вишневий,_____________
Край дорогий,______________
Специфіка завдань з літератури полягає ще й в тому, що вони покликані збуджувати не лише думку, а й переживання. Звідси необхідність емоційної привабливості завдання, особливої атмосфери, що спонукає дітей до творчої праці.
Примітки
1 Леонтьев А. А. Проблемы развития психики. - М.: МГУ, 1972. - С. 300.
2 Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1967. - С. 3.
3 Там же. - С. 7.
4 Выготский Л. С. Умственное развитие детей в процессе обучения // Собр. соч.: В 6 т. - М.: Педагогика, 1983. - Т. 3. - С. 336.
5 Выготский Л .С. Собрание психологических исследований. - М., 1956. - С. 443.
6 Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 т. - Т. 4. - С. 449.
7 Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 т. - Т. 4. - С. 96.
8 Ковалев А. Г. Психология личности. - М., 1970. - С. 282.
9 Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 т. - Т. 4. - С. 45.
