ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна

Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах - Навчальний посібник - Пасічник Є.А. 2000

Особливості уроків позакласного читання
Урок літератури
Розділ ІІІ.

Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури

Одне з найважливіших завдань вивчення літератури в школі — прищепити учням любов до художньої книжки, виробити правильні критерії оцінки творів мистецтва. Світ художніх книжок надзвичайно багатогранний і різноманітний. Але не кожен твір здатний позитивно вплинути на дитину. Від того, що читають і як читають наші діти, залежить багато їхній загальний розвиток, естетичні критерії і смаки, моральні якості.

З метою вивчення читацьких інтересів була проведена експериментальна робота в школі. Учням запропонували анкету такого змісту:

1. Чи любите ви читати художні твори і на які теми?

2. Ваш найулюбленіший письменник?

3. Що ви прочитали за останній рік?

4. Чи любите ви поезію?

5. Які герої художніх творів вас найбільше приваблюють?

6. Які твори ви рекомендували б прочитати іншим?

Анкетним опитуванням було охоплено близько десяти тисяч учнів міських і сільських шкіл. Експеримент повторювався в школах тричі. У результаті аналізу анкет одержані такі дані: серед прочитаних книжок на першому плані твори новітньої літератури (32%), на другому — українська, російська і зарубіжна класика (24%), на третьому — сучасна зарубіжна література (4%). Учні сільських шкіл набагато менше читають творів зарубіжної літератури, ніж учні міських шкіл. Значною мірою це пояснюється комплектуванням бібліотек. Із зарубіжної літератури великою популярністю користуються твори Ж. Верна, Конан Дойля, М. Твена, Д. Лондона, О. Дюма, Майн Ріда, Т. Драйзера, Е. Ремарка, В. Скотта, Ч. Діккенса.

Учні знайомляться з окремими художніми творами передчасно. Наприклад, дехто з п’ятикласників прочитав такі твори, як «Мати» А.Головка, «Кров людська — не водиця» М. Стельмаха, «Євпраксія» П.Загребельного, «Лісова пісня» Лесі Українки, з шестикласників — «Тихий Дон» М.Шолохова й ін. Звідси поверхове, а й то й спотворене уявлення про ці твори. Середня кількість прочитаних учнями книжок у різних класах далеко не однакова. В одних школах вона в 2-3 рази більша, ніж в інших. Очевидно, читання творів значною мірою залежить від якості уроків літератури. Все це свідчить, що питання керування читанням ще не стало в центрі уваги школи й батьків.

Залежно від того, яке місце займає художня література в загальному контексті життєдіяльності учнів, їх можна поділити на три групи. Перша охоплює дітей з низькими читацькими інтересами, для яких читання не є важливою життєвою потребою. В основному такі учні читають лише твори, передбачені шкільною програмою, і то скоріше з примусу, ніж з власної ініціативи.

Друга група — діти з середнім рівнем розвитку читацьких інтересів. У них є вже потреба в читанні, хоч вона недостатньо яскраво виражена.

Третя група — це діти з високим рівнем читацьких інтересів. Вони читають багато і систематично.

У кожному віці виявляються свої особливості, що й зумовлюють потяг до читання. Читання школяра є показником розвитку його пізнавальних та естетичних потреб. Найвища читацька активність у підлітків. З віком змінюється інтерес учнів до різних жанрів художньої літератури.

Для того, щоб спрямувати читацькі інтереси учнів, у кожному класі передбачені уроки з позакласного читання.

За змістом і формами роботи деякі з них нагадують звичайні уроки літератури. Учні знайомляться з життям і творчістю відомих митців, вчаться аналізувати твори і групи творів, об’єднані тематично. Таким чином, проводяться уроки поглибленого вивчення окремих творів й узагальнюючого типу. Але уроки з позакласного читання мають і свої специфічні особливості. Основна їх мета — активізувати читацький досвід учнів, розвивати інтерес до самостійного спілкування з книжкою.

Вивчення і цілеспрямоване корегування читацьких інтересів учнів, намагання вчителів охопити більшу кількість творів, які самостійно прочитані дітьми, породило й різноманітні організаційні форми — уроки-вікторини, уроки-конференції, уроки-диспути, уроки-конкурси та ін.

Уроки з позакласного читання вимагають особливого довір’я з боку школярів, створення специфічного психологічного клімату, що стимулює живий

обмін думками. На цих уроках, на наш погляд, навряд чи доцільно оцінювати знання учнів за нині існуючою п’ятибальною системою. Тут повинні мати місце інші форми стимулювання активності. Уроки з позакласного читання повинні бути своєрідним святом для учнів, викликати в них природну потребу обмінятися думками з приводу прочитаного. У середніх класах такі уроки часто можуть включати різні ігрові моменти. Для прикладу назвемо види робіт, які практикуються на уроках «Українські народні казки» і «Картини рідної природи у творах письменників» (5 клас).

Перший урок можна побудувати так:

1. Вступне слово вчителя про роль казки в житті людини.

2. Ознайомлення дітей з картинами відомих художників на сюжети народних казок.

3. Аналіз учнівських малюнків на основі казок.

4. Конкурс на кращого оповідача казки.

5. Інсценізовані уривки з казок.

6. Прослуховування фрагментів з опери М. Лисенка «Коза-дереза».

7. Ігри (відгадування казок на основі ілюстрацій, кадрів діафільму, зачитування окремих уривків з них; складання казок дітьми).

Другий урок передбачає такі види роботи:

1. Слово вчителя про рідну природу, охорону її людьми.

2. Використання грамзапису «Голоси птахів».

3. Читання віршів, уривків з прози про красу навколишньої природи.

4. Бесіди з учнями про художні твори, в яких змальовано звірів і птахів.

5. Виступ лісівника або працівника зеленої зони.

6. Прослуховування учнівських віршів про природу.

7. Тематична вікторина «Хто назве найбільше творів і письменників, що пишуть про рідну природу».

8. Виступи учнів на тему «Моя улюблена книга про природу».

Шкільна практика виробила й інші організаційні форми активізації читацького досвіду дітей. На матеріалі самостійно прочитаних книжок учні пишуть письмові роботи (твори-роздуми з приводу прочитаного, анотації, письмові перекази окремих епізодів, реферати й ін.). Все це розвиває потребу й інтерес до читання.

Широко практикуються в школах спеціальні уроки, на яких дітей вчать вибрати потрібну книжку. З цією метою проводяться уроки рекомендації книг. Покажемо, як провести у п’ятому класі урок на тему «3 цілющих джерел». Він може мати такі структурні елементи:

1. Вступна бесіда вчителя про роль книги в житті людини, про гігієну читання.

2. Монтаж висловлювань видатних людей і письменників про книги. Народні прислів’я про користь читання.

3. Бесіда бібліотекаря про те, як вибрати потрібну книжку на основі заголовку, анотації до неї. Ознайомлення з виставкою «Улюблені твори наших дітей».

4. Тематичні розповіді про улюблені книги та їх героїв із зачитуванням уривків з цих творів; підсумок уроку.

5. Ознайомлення школярів з тематичними каталогами.

6. Поради учням, як вести учнівський щоденник, показ кращих із них.

Спрямовуючи читацькі інтереси дітей, потрібно враховувати особливості учнівського колективу, яким є клас. Що старші учні, то помітніші зміни його структури. Якщо у п’ятому класі ті з них, хто любить поспілкуватися, в середньому становлять 58%, замкнені у собі - 27%, змішаного типу - 15%, то вже у сьомому класі відбувається кількісне вирівнювання цих груп, а в одинадцятому класі контактний тип відсувається на останнє місце (27%). Навпаки, замкнений тип тут набуває домінуючого характеру. До того ж в одинадцятому класі кількість учнів, що люблять обмінюватися думками з приводу прочитаного безпосередньо з учителем, у вісім разів менша, ніж у першому класі (2%).

Отже, з віком простежується тенденція до зниження невимушеного спілкування з вчителем. Зміна цих потреб зумовлюється багатьма особливостями і закономірностями онтогенного розвитку. Скажімо, підліток ще не вміє як слід розібратися в істинності чи хибності своїх суджень. Він може зробити це лише за допомогою інших людей, а тому і прагне вступити в контакт із ними. В учнів старших класів є природна потреба поговорити про прочитані твори не стільки з учителем, як безпосередньо зі своїми ровесниками. А тому у старших класах на першому плані повинні бути ті форми роботи, які сприяють всебічній активізації дітей; тут слід широко практикувати виконання учнями найрізноманітніших самостійних робіт. Таким чином, виховання читацьких інтересів дітей повинне ґрунтуватись на серйозній науковій основі.

У процесі організації позакласного читання необхідно дотримуватися таких принципів: національне спрямування читацьких запитів дітей; диференційований підхід до окремих учнів, врахування їх інтересів, особливостей сприймання художньої літератури, наявності необхідних умінь і навичок; постійне звернення на уроках і в процесі позакласних заходів до їх читацького досвіду, стимулювання активності та ініціативи; тісний контакт з батьками; урізноманітнення форм роботи, що практикуються на уроках з позакласного читання і дають можливість постійно обмінюватися думками з приводу прочитаного.

ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти