Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах - Навчальний посібник - Пасічник Є.А. 2000

Складання плану епічного твору
Вивчення творів різних жанрів
Розділ VІІ.

Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури

У засвоєнні предметного змісту епічного твору велика роль належить складанню планів. Ця робота привчає учнів стежити за розгортанням сюжету, бачити чітку послідовність взаємозв’язаних між собою картин життя, своєрідність побудови твору, особливості описів, причинно-наслідкові, часові та просторові зв’язки між його окремими компонентами. За характером мовностилістичних засобів розрізняють звичайний, цитатний і комбінований плани, за побудовою — прості й складні, за змістом — плани переказу сюжету чи окремих його епізодів.

Робота по складанню планів починається ще в молодших класах і продовжується в середніх та старших класах. У п’ятому класі учні складають простий план (звичайний і цитатний) вивченого твору чи окремого його розділу, частини, у шостому — складний план, у наступних класах вони вчаться на основі планів характеризувати літературних героїв.

Спершу учні складають плани сюжетного твору, пізніше — плани описів, в основу яких покладені різні принципи групування матеріалу — часовий зв’язок, просторовий, комбіновані форми зв’язків.

Щоб удосконалити навички складання плану, можна практикувати такі види роботи:

I. Поділити текст на частини відповідно до запропонованого плану.

Наприклад, першу частину твору А.Чайковського «Украдений син» пропонується поцілити на чотири частини, озаглавивши їх так:

1. Заруба з сином Остапом їдуть на Січ.

2. Заруба подався до шинку.

3. Напад у шинку на Остапа.

4. Москалі вивели Остапа надвір і зібралися в дорогу.

II. Замінити цитатний план до оповідання Марка Вовчка звичайним планом:

а) «Та таку-то вже невісточку взяв, що й не сказати!»

б) «Аж ось послав їм Господь - уродилась дівчинка».

в) «Та не минула і її лиха година».

г) «Нехай хоч воно одпочине - не мучиться».

д) «Вона до колиски, за дитину,-дитина холодна лежить».

е) «Цілісінький день ходить мовчки та городній мак ізбирає».

ПІ. Деталізувати простий план твору або замінити простий план на складний.

Можна, наприклад, складаючи план до першого розділу повісті І.Нечуя-Левицького «Микола Джеря», назвати пейзажний вступ до твору отак: «Опис села Вербівки та його околиць». Цього буде досить, якщо перед учнем ставиться завдання скласти простий план розділу. Але якщо треба деталізувати його, учні розкривають зміст цього опису повніше. План набуде такого вигляду:

1. Опис села Вербівки і його околиць:

а) «Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати...»;

б) «По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи...»;

в) зелені левади;

г) «Серед села Раставиця входить в широкий ставок»;

д) вулиці Вербівки;

е) хата старого Джері.

Найтиповіші помилки учнів при складанні планів:

1) невміння чітко розрізняти родові й підпорядковані їм видові поняття, внаслідок чого ставляться в один ряд (як рівнозначні) пункти плану, що виражають головні та другорядні моменти твору;

2) невміння бачити природні логічні зв’язки між його окремими компонентами, а звідси пропуск важливих моментів у розвитку сюжету чи певного опису, надмірна деталізація якогось факту, винесення на перший план другорядного замість головного тощо;

3) стилістична невправність (невміння дібрати влучні та лаконічні вислови, позбутися одноманітності у побудові речень та ін.);

4) граматичні та синтаксичні помилки в оформленні плану.