Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах - Навчальний посібник - Пасічник Є.А. 2000
Особливості вивчення фольклорних творів
Вивчення творів різних жанрів
Розділ VІІ.
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
Значне місце у шкільній програмі з літератури відводиться вивченню усної народної творчості, ознайомленню з її різновидами. Вона представлена багатьма жанрами. Це хитромудрі казки, глибокі за своїм змістом прислів’я і приказки, цікаві загадки, наповнені соками історії пісні, думи, легенди, перекази, дотепи, анекдоти.
При всій своїй розмаїтості фольклорні твори мають багато спільного. Ця спільність насамперед виявляється в їх правдивості, життєстверджуючому характері, в художньо-образній системі. Визначальною рисою фольклору є колективний характер його творення. Звідси — варіативність його жанрів, відсутність певної усталеності текстів. А це й дає можливість у процесі вивчення усної народної творчості спиратися на фольклорні твори, які побутують у даній місцевості, зіставляти їх варіанти. Наприклад, знайомлячи п’ятикласників з тим, що таке прислів’я, даємо учням завдання записати від старших кілька зразків приказок та прислів’їв на певні теми, скажімо, про працю, досвід, знання, розум, явища природи чи про певні вади людини — підступність, зазнайство, безпринципність, упертість, неохайність та ін.
Поняття про усну творчість учні набувають і збагачують протягом усіх років навчання в школі. Усна народна творчість і література тісно пов’язані між собою. Всі великі письменники виростали на ґрунті фольклору, а тому в їхніх творах можна часто зустріти спільні з фольклором образи, теми, сюжети, образотворчі засоби. «Виразних і тривких границь, — писав І.Франко, — між словесністю і письменством нема, бо те, що раз затверджено на письмі, може переходити знов в усну традицію, в пам’ять і життя нових поколінь і, навпаки, те, що вчора зложилося в усній передачі або існувало від віків у пам’яті людей, сьогодні може бути закріплено письмом.»1
Як і в літературі, серед фольклорних творів помітно виділяються епічні, ліричні і драматичні, а в межах кожного з цих родів — жанри і їх різновиди, що відзначаються своїми особливостями. З урахуванням цього й аналізуються фольклорні твори у нових контекстах епох, коли читач співвідносить їх з фактами нової дійсності.
Примітки
1 Франко І. Зібр. творів: У 20 т. - К.: Держлітвидав України, 1955. - Т. 16. - С. 382.
