Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах - Навчальний посібник - Пасічник Є.А. 2000
Шкільний літературний музей
Позакласна робота з літератури
Розділ VІІІ.
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
Шкільні літературні музеї відіграють велику роль в активізації різноманітних позакласних заходів. Створення в школі музею дає учням можливість поєднати розумову діяльність, спрямовану на вивчення літератури, з посильною для них практичною роботою — малюванням, ліпленням, моделюванням тощо. Ряд шкільних музеїв України стали справжніми культурними центрами.
Літературний музей не потребує великих матеріальних затрат. Його можна створити в кожній школі. Досвід показує, що вирішальну роль у створенні музею відіграє добре продуманий план і вміння залучити до цієї справи учнів. Кожну роботу слід почитати з близьких перспектив і поступово вести учнів до перспектив більш далеких. Особливо велику роль в організації музею відіграють такі заходи, як екскурсії і походи, зустрічі з діячами літератури і мистецтва, з людьми, які знали письменника або були свідками цікавих подій, пов’язаних з ним, дружнє листування учнів з школами, розташованими поблизу пам’ятних місць, з окремими організаціями, промисловими підприємствами тощо. Здійснення цих заходів дасть можливість зібрати конче потрібний для музею матеріал — різноманітні фото, копії експонатів державних і народних музеїв, спогади старожилів про письменників рідного краю, місцеві легенди про них.
Як приклад наведемо орієнтовний план заходів з метою організації музею Тараса Шевченка в середній школі № 109 м. Києва.
1. Провести шевченківські читання на тему: а) Шевченко — великий народний поет;
б) шевченківські місця на Україні; в) Шевченко—художник. Запросити на ці читання відомих шевченкознавців, письменників. Оформити матеріали конференції.
2. Організувати екскурсії до шевченківських музеїв, а також по шевченківських місцях.
3. Провести конкурс на кращий учнівський малюнок, народну вишивку, виріб шкільної майстерні, присвячені Т.Шевченку. З метою успішного проведення конкурсу підготувати орієнтовну тематику для малюнків, узори для вишивок, завдання для виробів з
дерева, металу, пластиліну, які б відповідали рівню знань і вмінь учнів, ознайомити їх з цими завданнями; влаштувати огляд поданих на конкурс учнівських робіт; кращі з них відібрати для музею.
4. Почати листування з школами, розміщеними в місцях перебування Т.Шевченка.
5. Організувати конкурс на кращого читця творів поета.
6. Влаштувати книжкову виставку, присвячену Т.Шевченкові.
7. Організувати в школі зустріч з родичами Т.Шевченка.
8. Підготувати ряд шевченківських радіопередач.
9. Прикрасити приміщення школи висловами з творів Т.Шевченка, його портретами й картинами.
10. Випустити рукописний альманах дитячої творчості, присвячений Т.Шевченкові.
11. Організувати культпохід учнів на кінофільм «Тарас Шевченко».
12. Підготувати обладнання для музею — рами, столи, вітрини, шафи та ін.
13. Запросити шевченківські музеї та окремих осіб взяти участь у створенні музею.
14. Доручити класним керівникам організувати у кожному класі виготовлення подарунків для шкільного музею.
15. Випустити фотоальбом « Шевченкові дні у школі».
16. Організувати шевченківський дитячий ранок.
17. Провести урочистий вечір, присвячений Шевченкові. З участю артистів театру опери та балету ім. Т.Шевченка, студентів Київського університету, а також інституту іноземних мов дати концерт.
18. Відкрити музей Т.Шевченка у школі.
19. Посадити на шкільному подвір’ї тополю на честь відкриття музею.
20. Закласти фундамент під пам’ятник Тарасу Шевченкові.
У результаті цих заходів помітно пожвавилась позакласна робота з літератури. Між класами розгорілося змагання за виготовлення найкращих експонатів, збір матеріалу. Виготовляли макети, ліпили скульптурні зображення з пластиліну, креслили літературні карти, малювали картини на сюжети з поезій Т.Шевченка, готували вишивки, збирали марки, листівки, присвячені Шевченку, статті про нього у місцевій пресі.
Учнівський колектив повинен створювати музей переважно своїми силами. Хай це затягне справу, зате у кожному експонаті виявлятиметься історія зростання учнів, розширення їх літературного кругозору, любов до літератури і мистецтва, знання історії, культури рідного краю.
Не менш важливою стороною в організації музею є правильне розміщення матеріалів. Проте, як показало ознайомлення з шкільними музеями, в оформленні їх експозиції часом допускаються недогляди, що знижують її ідейно-художній рівень, утруднюють проведення екскурсій, уроків. Найчастіше це буває; а) хаотичне розміщення, безсистемне нагромадження експонатів; б) переобтяження музейної експозиції (іноді експонатами малозначущими як з пізнавального, так і з виховного боку); в) розміщення експозиції проти руху стрілки годинника, внаслідок чого утруднюється її огляд, бо в людей виробилась звичка читати зліва направо; г) порушення правильних пропорцій, невміння виділити у центрі експозиції провідні експонати, що виражають її ідею і навколо яких гуртуються допоміжні.
У кожному музеї потрібно чітко виділити експозиційні розділи. Такі розділи можуть складатись з одного або кількох експозиційних вузлів. Експозиційний вузол об’єднує експонати, тематично близькі за своїм змістом. В експозиційному вузлі слід виділити основні й допоміжні експонати; основні експонати розміщуються в центрі експозиційного вузла, допоміжні — по обидва боки основного.
Розміщуючи експонати відповідно до вимог гігієни зору, ділимо всю експозиційну площу на три пояси — нижній, середній, верхній, — як це робиться у державних музеях. Нижній експозиційний пояс розташовують на 90-120 см над рівнем підлоги. У цьому поясі у вітринах з великою скляною площею — меморіальні речі, книги, документи. Площа середнього експозиційного поясу відводиться для настінних експонатів — фото, фотодокументів, карт, схем, ілюстрацій. Висота цього експозиційного поясу залежить від висоти кімнати, але не перевищує 120-270 см над підлогою. Експонати, які потребують пильного розгляду, у цьому поясі повинні бути на висоті 130-150 см. У цих межах обов’язково розташовують документи та інші матеріали, розгляд яких вимагає читання текстів, писаних дрібним шрифтом. Вище цих меж площу середнього експозиційного поясу заповнюють фото, твори живопису і все інше, що не вимагає напруження зору. Зразу ж над середнім експозиційним поясом розташовується верхній, призначений для великого розміру фото, картин, малюнків, панно та ін.
Щоб експозиція музею була привабливою, не слід завантажувати експонатами більш як 40-45% всієї експозиційної площі: у переобтяженій експозиції важко виділити основне.
Учні проявляють до експозиції музею більший інтерес, якщо вона час від часу змінюється. Музей — це живий організм, який потребує поповнення і оновлення. А тому всю музейну експозицію поділяють на основну і змінну. Основна експозиція залишається більш-менш сталою. Експонати, що не входять до основної експозиції, складають фонд музею. З цього фонду й утворюється вся змінна експозиція. Матеріали фондів музею використовуються для влаштування виставок, оформлення окремих стендів відповідно до літературно-краєзнавчого календаря.
Одним з компонентів музейної експозиції є тексти. Вони допомагають розкрити ідейний зміст експозиції і поділяються на провідні й допоміжні. Провідні тексти відносяться до всього експозиційного вузла, розділу, виражаючи їхню ідею, допоміжні — лише до окремих експонатів.
З метою налагодження роботи учнів обирають раду музею. У літературному музеї рада може мати такі сектори: а) експозиційний, який займається фондами музею, доглядом за експонатами, поповненням залу новими матеріалами, відкриттям нових відділів музею, влаштуванням виставок до пам’ятних дат, періодичним оновленням музейної експозиції; б) екскурсійний, який готує екскурсоводів; в) сектор листування, який підтримує зв’язки з державними музеями, окремими особами, що допомагають у вивченні історії краю, життя і творчості письменників; г) редколегія музею, яка випускає газети, бюлетені та радіогазети, що висвітлюють роботу музею; д) сектор проведення зустрічей з шанованими людьми, свідками визначних літературних подій, з письменниками-земляками; е) бібліографічний сектор, який відає бібліотекою музею, поповненням її, веде каталог літератури; є) сектор фонотеки музею озвучує вистави, організує в музеї слухання грамзаписів, поповнює їх. У кінці навчального року рада шкільного музею звітується перед усім учнівським колективом.
