Нариси з теорії літератури - Іванишин В. П. 2010

Драма
Генерика і генологія літератури

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

За предметом пізнання, способом типізації характерів, наявністю сюжету драматичні твори близькі до епосу.

Драма (грец. drama — дія; сценічний твір) — літературний рід, який творить художній світ у формі дії та діалогу персонажів (дійових осіб), здебільшого призначений для сценічного втілення і розрахований на синтез мистецтва слова (п'єси) з іншими видами мистецтва; вид драматичних творів.

Характерними особливостями драми є: діалогічність — розкриття явищ та закономірностей життя, характерів героїв не через авторську розповідь про них, а через вчинки і розмови дійових осіб (діалоги та монологи); драматичний конфлікт; внутрішня напруженість (драматизм) розвитку дії; оформлення сюжетних ліній та колін як окремих дій, частин, яв (актів), хоч бувають і одноактні драматичні твори; зведення авторської мови до ремарок (авторських пояснень у тексті).

Види драми — трагедія, комедія, власне драма. Сукупність жанрів драми (різновидів драматичних творів) представляють: трагедії — трагікомедія, оптимістична трагедія; комедії — водевіль, інтермедія (інтерлюдія), фарс; власне драми — історична, героїчна, соціальна, побутова, соціально-побутова, політична, філософська, мелодрама тощо, літургійна драма, вертеп, містерія та ін.

Драма (драматургія) одночасно належить літературі і театру, який отримує її у формі п’єси і реалізує у формі вистави. Окремими різновидами драматичних творів є драми для читання, сценарій (для театралізованих заходів), кіносценарій, лібретто (для опери та балету).