Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Тарас Шевченко. Садок вишневий коло хати. Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. Виразне читання творів Т. Г. Шевченка

Мета: продовжити ознайомлення учнів з поезіями Т. Шевченка, навчити відтворювати настрої пейзажної лірики; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, аналізувати їх; виховувати почуття прекрасного.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, репродукція картини Т. Шевченка „Селянська родина”; запис пісні „Родина” (слова В. Крищенка, муз. О. Злотника), запис романсу „Садок вишневий коло хати...”, мультимедійні засоби, роздавальні матеріали, фотоілюстрації із серії „Мальовнича Україна” на тему „Весна”.

Випереджувальне завдання: індивідуальне завдання — учень-літературознавець готує повідомлення „Історія написання вірша „Садок вишневий коло хати”.

Епіграф до уроку:

Все відцвітає, і жовкне, і гине,

Вітром розноситься, ніби сміття.

Тільки родина — як вічна зернина

На невмирущому полі життя.

В. Крищенко

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

Інтерактивна вправа „Побажай мені успіху”.

III. Перевірка домашнього завдання.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

IV. Актуалізація опорних знань.

Літературна вікторина „Найкращий знавець поезії „За сонцем хмаронька пливе”.

Учнів об 'єднати у дві команди.

Завдання для 1-ї команди

1. Що робить хмаронька? (Пливе)

2. Хмара розстилає... (поли).

3. Хмара покриває сонце, як... (мати).

4. Туман... море і хмароньку... (закриває).

5. Хмаронька покриває сонце рожевою... (пеленою).

Завдання для 2-ї команди

1. Образ твору, наділений епітетом „сивий”. (Туман).

2. Хмара покриває сонце, як... (мати).

3. Туман закриває море, неначе... (ворог).

4. Жанр лірики. (Пейзажна).

5. Чого жде ліричний герой, „мов матері діти”? (Світу)

Підсумок конкурсу. Визначення переможців.

Експрес-опитування.

— Що вам відомо про пейзаж? З якою метою його використовують у художній літературі?

— Як ви ставитеся до власної родини?

— Чому ви — у центрі вашої сім'ї?

Складання асоціативного грона.

— Складіть асоціативне гроно до слова „сім'я”.

Звучить запис пісні „Родина” у виконанні Н. Яремчука.

V. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація уміння.

_________________________________________________

_________________________________________________

VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Виразне читання поезії „Садок вишневий коло хати...”.

Бесіда.

— Яка пора року описана?

— Що робили дівчата? Як описує поет родину?

— Що означає вислів: „Дочка вечерять подає”?

_________________________________________________

_________________________________________________

Повідомлення учня „Історія написання вірша”.

5 квітня 1847 р. Т. Шевченка заарештували. 17 квітня поета ув'язнили у казематі Петропавловської фортеці (каземат — приміщення у фортеці, де тримали в'язнів). Майже півтора місяця утримували в самотності. Про те, що пережив поет, дізнаємося з його віршів: „Мені однаково”, „Ой три шляхи широкії”, „Ой одна я, одна...”. „Садок вишневий коло хати” — це восьмий вірш циклу „В казематі”, написаний у 1847 р.

Тема вірша: показ гармонії української природи і щасливого родинного життя.

Ідея: уславлення чарівності природи рідного краю, уславлення людей праці.

Основна думка: мрія про щасливе життя українського народу.

Жанр: пейзажна лірика. Вірш написано у народному стилі, він став народною піснею, покладений на музику Я. Степовим.

Сюжет: вірш містить опис мальовничої краси весняного вечора в Україні. Тихі сутінки віддзеркалюють гармонію почуттів, спокійну радість буття простої селянської родини.

Фізкультхвилинка.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

Бесіда за питаннями.

— Яка пора року і час відображені у творі? Доведіть свою думку посиланням на текст.

— Що ви „бачили” і „чули”, слухаючи вірш?

— Якою постала Україна у мріях поета? Чи такою вона була насправді?

— Порівняйте вірш і картину Т. Шевченка „Селянська родина”. Який із цих творів більш точно і правдиво відображає тогочасну дійсність? Обґрунтуйте своє твердження.

Довідка.

Картина Т. Шевченка „Селянська родина” написана у 1843 р. під час перебування художника в Україні. В альбомі 1839-1843 рр. є три ескізи та етюд до цього твору. Картина зберігається в Державному музеї Т. Шевченка у Києві.

Характеристика

Вірш „Садок вишневий коло хати”

Картина „Селянська родина”

Почуття

Радість.

Сум.

Родина

Мати, діти, батько.

Чоловік, жінка, дитина, дідусь.

Фон

Хата, природа — садок, вишні, вечірня зіронька, соловейко.

Хата.

Проблема

Немає (родина кріпаків, але про це не говориться).

Родина кріпаків.

— Яким настроєм пройнятий вірш „Садок вишневий коло хати...”?

— Музикою якого характеру можна передати настрій поезії?

Звучить фонозапис твору Я. Степового „Садок вишневий коло хати...”.

І. Франко зазначав: „Перший рядок торкає смисл зору, другий — слуху, третій — зору і дотику. Спеціальних колористичних акцентів немає, проте цілісність українського весняного вечора постає в нашій уяві з усіма кольорами, звуками, як жива”.

_________________________________________________

_________________________________________________

Усне малювання.

— Уявіть вишневий садок, залитий білим цвітом. Приглушене гудіння хрущів, наповнене ароматом повітря. Тьохкає соловейко. (Звуки — образи — запахи).

Перегляд експозиції фотоілюстрацій із серії „Мальовнича Україна” на тему „Весна”.

Робота з підручником.

_________________________________________________

_________________________________________________

Вправа „Карусель”.

— Доберіть епітети до поданих слів, створіть асоціативні грона.

Матуся: благословенна, близька, бліда, весела, висока, втомлена, гарна, дбайлива, добра, зажурена, заклопотана, засмучена, ласкава, мила, молода, ніжна, печальна, рідна, стомлена, сумна, тиха, турботлива, чепурна, щаслива, ясноока.

Сонце: багряне, блискуче, гаряче, жовте, палюче, пекуче, велике, вечірнє, високе, вранішнє, західне, зимове, золотооке, миле.

Край: батьківський, рідний, далекий, древній, лютий, милий, сонячний, споконвічний, бажаний, благословенний, вишневий, прекрасний, розкішний, чарівний, щасливий, далекий, забутий, чужий.

_________________________________________________

_________________________________________________

VII. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

Виконання тестових завдань.

1. Т. Г. Шевченко народився 9 березня 1914 року в:

а) с. Нагуєвичі на Львівщині;

б) с. Моринці на Черкащині;

в) с. Романівна на Житомирщині.

2. Перша книжка Т. Г. Шевченка:

а) „Буквар”;

б) „І золотої, й дорогої”;

в) „Кобзар”.

3. Хто доглядав маленького Тараса в дитинстві?

а) Мати;

б) батько;

в) сестра Катря.

4. Художній засіб, за допомогою якого один предмет зіставляється з іншим, чимось на нього схожим:

а) епітет;

б) метафора;

в) порівняння.

5. У якому поетичному творі Т. Г. Шевченко описує селянську родину?

а) „Садок вишневий коло хати...”;

б) „За сонцем хмаронька пливе...”;

в) „Мені тринадцятий минало...”.

6. Який поетичний засіб вжито в поезії?

Стоїть явір, похилився,

Мов козак той зажурився.

а) епітет;

б) метафора;

в) порівняння.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

VIII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Ми доторкнулися до поетичних перлин Шевченкового слова.

— Що сподобалося? Чому?

— Які поетичні рядки запали в душу?

— Що постає у вашій уяві?

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

IX. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

— Вивчити напам'ять „Садок вишневий коло хати...”. Підготуватись до виразного читання творів Т. Шевченка.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________