Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Не бував ти у наших краях, Гаї шумлять, Блакить мою душу обвіяла

Мета: ознайомити школярів з поетичним відтворенням краси природи П. Тичиною; сприяти розвитку естетичних смаків, відчуття краси образного слова, розвивати абстрактне мислення, спостережливість, уміння доводити власну думку; виховувати почуття прекрасного, любов до природи, рідної землі, радість від спілкування з поезією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, портрет П. Тичини, музичні записи, репродукції картин про природу.

ТЛ: метафора, епітет.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

Інтерактивна вправа „Побажай мені успіху”.

III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

Учитель вмикає звуковий запис ліричної спокійної мелодії.

На сьогоднішньому уроці ми з вами черпнемо живодайної краси образного слова і людських почуттів із глибокої криниці поезії Павла Григоровича Тичини. Перед нами постане один з найкращих світових поетів-ліриків, який з любов'ю відтворював картини рідної природи, не лише використовуючи багату кольорову і звукову гаму української мови, але й збагачуючи її власними неповторними ліричними образами та неологізмами.

_________________________________________________

_________________________________________________

IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Бесіда.

— Люди різних професій відтворюють красу природи, але кожен з нас по-особливому бачить її.

Учитель демонструє репродукції картин про природу.

1. Які кольори переважають на цих картинах: чіткі чи пастельні, спокійні?

2. З чим асоціюються у вас зображені на картинах предмети?

3. Який настрій передають картини?

4. Як називають картини, на яких зображена природа?

5. Назвіть письменників, які у своїх творах описували природу, рідний край.

До таких письменників належить і Павло Григорович Тичина.

_________________________________________________

_________________________________________________

Учнівські повідомлення про життя і творчість П. Г. Тичини.

Розповідь учителя про П. Тичину.

Орієнтовний матеріал.

Народився і виріс майбутній поет на мальовничій Чернігівщині (с. Піски). Етнографія і фольклор Чернігівщини зберегли й донесли до наших днів відлуння яскравих дохристиянських обрядів, в основі яких — одухотворення природи. У густих гаях прадавньої землі колись жили волхви-чарівники, що вміли промовляти до квітів і дерев, дощу і грому, розуміли мову птахів. Навіть оздоблення величних чернігівських храмів зберегло для нас елементи казкового світу стародавньої міфології сіверян. Тож не дивно, що саме ця земля стала батьківщиною українського Орфея — Павла Григоровича Тичини.

Малий Павло мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. Батько Григорій Тимофійович, сільський дяк, був його першим учителем музики: повісить, було, у сінях пилку і показує, як у Чернігові у руській церкві дзвонять. Сім'я багатодітна (народилося — 13, зіп'ялося на ноги — 9), жили впроголодь, зате гарно співали. Павла у 9 років віддали в хор при одному з чернігівських монастирів.

Усе своє життя Павло Григорович любив музику, чудово грав на кларнеті. У словах вловлював теж особливе, музичне звучання, і чи не тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов (володів вільно п'ятнадцятьма). Першу збірку поезій Тичина назвав „Сонячні кларнети” (назва „музична”).

Вдумайтесь у цей дивовижний образ — кларнети сонячної музики, гармонії, сповненої світла.

Учитель виразно читає поезію „Не бував ти у наших краях!”.

Бесіда за питаннями.

1. Яким постає рідний край зі слів поета? Знайти відповідні слова в тексті даної поезії.

2. Чи вдалося Тичині передати безмежжя рідних просторів?

3. Що і як говорить поет про вдачу своїх земляків?

4. Чому поет починає і завершує строфи свого вірша висловом: „Не бував ти у наших краях”?

_________________________________________________

_________________________________________________

Виразне читання учнями вірша „Не бував ти у наших краях!”.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

— Музичне звучання Тичининого вірша особливо яскраво засвідчує поезія „Гаї шумлять”.

Учитель читає вірш напам'ять і пропонує п'ятикласникам відповісти на запитання.

1. Який настрій виник у вас після прослуховування вірша? Завдяки яким образам?

2. Яким ви уявляєте собі ліричного героя?

Вірш „Гаї шумлять” — зразок ніжної лірики, у якому підкреслено значення краси природи й людських емоцій як основи мистецтва. Основою цього вірша, як і більшості творів збірки „Сонячні кларнети”, є народна поезія, образи, „наспівна” мелодійна ритміка, повтори, римування.

_________________________________________________

_________________________________________________

Виразне читання вчителем поезії „Блакить мою душу обвіяла”.

Учні повинні простими олівцями підкреслювати слова з логічним наголосом, відзначати паузи, запам'ятовувати темп та інтонацію читання поезії, оскільки вони вчитимуть одну з розглянутих на уроці поезій напам'ять.

Матеріал для вчителя.

Після емоційного читання вірша „Блакить мою душу обвіяла” вчитель процитує розмірковування Василя Барки щодо специфіки поетичного таланту Павла Тичини:

„Мова кожного народу повинна розвинутися до найвищого життя: до славлення Творця, для виразу любові до ближнього і ближніх, як і для всякого життєвого вжитку. З нею поезія мусить стати при серцях, щоб очисною силою готувати їх світлицями Божого перебування в людях”.

Фізкультхвилинка.

_________________________________________________

_________________________________________________

Теоретичний практикум.

Вивчення тропів починається з найлегшого для учнів — епітета.

У перекладі з грецької мови „епітетон” означає „прикладений”; епітет ніби „прикладається” до певного слова, надаючи зображенню предмета більшої виразності, поетичності, яскравості.

Епітет — це художнє означення, яке допомагає поетично, образно, художньо зобразити предмети. Наприклад: щасливий день, золоте сонце, тихі води, гомінкий струмок.

Епітет допомагає виділити одну ознаку. Наприклад, якщо ми хочемо показати красу дерева через колір, то скажемо „срібнолиста тополя” (срібляста, золотиста). Залежно від того, яке враження вона на нас справила, скажемо „привітна тополя” (сумна, лагідна, весела, самотня).

Гра „Назви епітет”.

Гарячі почуття — гаряча страва;

чисте сумління — чистий посуд;

лагідна осінь — лагідна мама;

сердитий Дніпро — сердитий чоловік;

замислений ліс — замислений хлопець;

тепле слово — тепле пальто.

_________________________________________________

_________________________________________________

Гра „Утвори епітет”.

Щоб учні навчилися відрізняти поетичне означення від звичайного, непоетичного, необхідно виконати спеціальну вправу на утворення епітета і звичайного означення.

Чистий — одяг, сумління, вода, мова, небо;

теплий — промінь, слово, погляд, повітря, пальто;

веселий — жарт, хлопець, погляд, фільм, артист;

золота — пора, осінь, медаль, дитина, прикраса.

_________________________________________________

_________________________________________________

Гра „Я — поет”.

З метою кращого усвідомлення ролі епітета в образному висловлюванні доцільно запропонувати дітям завдання творчого характеру, що передбачає використання життєвого досвіду учнів. Завдання гри — відповісти на кожне запитання образно.

1. Яке сьогодні небо? (Бездонне).

2. А влітку, у погожий, ясний день? (Погідне).

3. Який ліс у вересні? А який у час пізньої осені? (Золотистий, мовчазний).

4. Які восени поле, луг? Які вони ранньою весною? (Веселі, сумні).

5. Який вітер пізньої осені, узимку? (Колючий, крижаний).

6. Який вітер повіває теплого весняного дня? (Лагідний).

Найкращі відповіді записуємо на дошці і в зошитах, виділяючи кольоровою крейдою влучні епітети. Учні роблять висновок, що словосполучення з епітетами дають змогу яскравіше описати предмети, явища, передати настрій, точніше висловити думку.

Метафора (від грецького — переміщення, віддалення) — це слово чи словосполучення, яке розкриває ознаки та властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета. Наприклад: перешіптуються листочки, сміється сонце, стогне буря. Цей художній засіб робить нашу мову образною, поетичною. (Учні записують визначення в зошити).

Робота з підручником.

Опрацювання відповідного матеріалу про епітет і метафору.

_________________________________________________

_________________________________________________

Гра „Ми — поети”.

Учитель зачитує першу частину речення, а учні добирають до неї другу так, щоб вислів став метафоричним, тобто речення матиме переносне значення.

За садом сховалося...

сонце.

Плинув...

теплий, тихий вечір.

Зоря...

заграла золотом у яблуневому цвіті.

Завиває...

вітер.

Обличчя...

розцвіли.

Легенька хмара...

закриває сонце своїми полами.

Зашуміли...

струни.

Прийде...

весна.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Обговорення проблемного питання.

— Чи можна сказати, що поезія Тичини справді своею „очисною силою” сприяє тому, щоб людські серця ставали „світлицями Божого перебування в людях”? Доведіть свої міркування.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Піраміда позитивних відчуттів.

— Упродовж уроку ми всі активно працювали, набували знань, а тепер побудуємо піраміду позитивних почуттів.

(Кожен учень по черзі, поклавши свої руки на руки присутніх, повідомляє, чим він збагатився на уроці).

· Почув(-ла)...

· уявив(-ла)...

· зрозумів(-ла), що...

· дізнав(-ла)ся...

· навчив(-ла)ся...

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов'язкове: вивчити напам'ять один з віршів П. Тичини (на вибір).

_________________________________________________

_________________________________________________

За бажанням: намалювати ілюстрації до поезій П. Тичини.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________