Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Майстерне відтворення краси природи в поезіях П. Тичини, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів П. Тичини

Мета: вчити учнів знаходити засоби художнього слова, що відтворюють красу природи; виховувати любов до рідного слова, до рідної землі, до прекрасного; удосконалювати навички виразного читання ліричної поезії.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, музичний запис „Гаї шумлять” (композитор — Г. Майборода), мультимедійні засоби, роздавальні матеріали.

Епіграф до уроку:

Краса безборонна і беззахисна у світі, а тобі її утверджувати...

Борис Харчук

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

_________________________________________________

_________________________________________________

II. Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

Інтерактивна вправа „Побажай мені успіху”.

_________________________________________________

_________________________________________________

III. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок та вмінь.

Фронтальне опитування.

1. Де народився і виріс П. Тичина?

2. Хто був першим учителем музики у майбутнього поета?

3. Яку назву має перша збірка поезій П. Тичини?

4. Як ви вважаєте, чому автор назвав свою збірку „Сонячні кларнети”?

5. Які засоби виразного читання ви знаєте?

_________________________________________________

_________________________________________________

Індивідуальне опитування.

Учні декламують напам'ять вірш П. Тичини (на вибір).

_________________________________________________

_________________________________________________

IV. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

Мелодійність і краса художнього слова досягається за допомогою різноманітних поетичних прийомів. Майстерно і влучно використав їх Павло Тичина у своїх поезіях, зібраних у його книзі „Сонячні кларнети”. Прилучімося ж до поетичного світу великого майстра, щоб усвідомити, що краса безборонна і беззахисна у світі, а нам її утверджувати, за висловом Бориса Харчука.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

V. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Матеріал для вчителя.

Віршований текст звучить більш мелодійно, ніж прозовий, тому що він ритмічний.

Ритм у широкому розумінні слова — упорядковане чергування двох-трьох елементів якогось явища чи предмета.

Упорядковано й розмірено чергуються пори року (весна — літо — осінь — зима), і ніколи не буває порушень у цьому одвічному чергуванні. У людини ритмічне биття серця, пульсування крові, дихання, хода. Природа сповнена різноманітними ритмічними рухами і звуками: у морях, озерах, річках ритмічно котяться хвилі, птах на льоту ритмічно махає крильми; ритмічний спів пташок і т. д.

Учні знаходять навколо себе предмети, що чергуються упорядковано.

Так само чергуються наголошені й ненаголошені склади у віршованому творі.

Емоційний темпоритм вірша створює враження настільки схвильованого мовлення, що від нього перехоплює дух. Якщо порушити темпоритм вірша, то це вже не поезія, наприклад:

Я слухаю, як шумлять гаї,

Милуюся, як біжать хмарки,

Милуюся — дивуюся.

Вірш „Гаї шумлять” пройнятий радісним відчуттям людини, яка вслухається у весняний шум зеленого гаю, усміхається сонцю, квітам, милується чарівними хмарками.

Ліричний герой ніби „розмовляє” з природою, звіряє їй найпотаємніші почуття.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

VI. Самостійне застосування учнями знань.

Творча п'ятихвилинка.

— Скласти усний твір-мініатюру на тему „Весна і я”, використовуючи епітети з поезій П. Тичини.

_________________________________________________

_________________________________________________

Матеріал для вчителя.

Персоніфіковані метафори і порівняння (тропи) конкретизують зображення природи, створюючи, як і в більшості поезій збірки „Сонячні кларнети”, образи слухові (гаї шумлять; гей, дзвін гуде іздалеку; тремтить ріка, як музика) і зорові (хмарки біжать, купаючи мене, мов ластівку; щось мріє гай над річкою; горить-тремтить ріка). Як бачимо, тропи сприяють більш реалістичному зображенню яскравих картин природи.

Завжди під час вивчення ліричного твору час від часу потрібно відновлювати цілісний образ, картину, бо інакше втрачається відчуття ідейно-естетичного цілого. Тому необхідно ще раз зачитати твір або прослухати його в музичному варіанті. Це унаочнить розмову про мелодійність вірша, яка досягається різними засобами, зокрема багатством римування.

На основі вірша „Гаї шумлять” український композитор П. Майборода створив чудовий романс.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

Гра „Назви рими”.

— Назвати слова, що римуються.

Римується 1-й рядок із 3-м: „гаї шумлять” — „хмарки біжать”; 4-й з 5-м: „милуються” — „дивуються”.

Те, що 2-й і 6-й рядки не римуються між собою, дає можливість після двох рядків, а в кінці строфи після трьох робити паузи, що відокремлюють один епізод картини природи від іншого.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

Фізкультхвилинка.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

Гра „Юні поети”.

1. Доберіть слова співзвучні до таких: хлоп'ята, береги, робити, працювати, засіяний, невеличкий, долина. Поставте наголоси і підкресліть рими.

2. Спробуйте скласти віршовані рядки, використовуючи подані рими:

а) хати, спати, зіроньки, Віроньки;

б) на, ялинки, сніжинки, біла, покрила, дуба, шубу;

в) літо, цвітом, пори, дітвори.

Зразок:

• Всі пішли до хати,

бо пора вже спати.

Ясно світять зіроньки

для малої Віроньки.

• На берізки, на ялинки

Перші падають сніжинки.

Сніговиця біла землю всю покрила,

А старого дуба одягла у шубу.

• Настало тепле миле літо,

І все буяє пишним цвітом.

Немає кращої пори

Для усієї дітвори.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

— Висловте свої враження від уроку, продовживши речення:

· Поезія П. Тичини навчила мене...

· Найбільші труднощі в мене були...

· Я зрозумію, що...

· Тепер я вмію...

· Тепер я знаю...

· На наступних уроках мені хотілося б знову...

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов'язкове: дати відповіді на запитання підручника.

_________________________________________________

_________________________________________________

За бажанням: скласти і вивчити напам'ять власний пейзажний вірш, намалювати ілюстрацію до нього.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________