Українська література 9 клас. Плани-конспекти уроків для шкіл з російською мовою навчання - В. В. Паращич 2009

Т. Г. Шевченко. Поема «Кавказ»
Літературний процес 40-60-х рр. XIX ст. Вступ

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Тема. Т. Г. Шевченко. Поема «Кавказ».

Мета: допомогти учням з’ясувати бачення Шевченком національної проблематики, усвідомити ідейно-художні особливості поеми «Кавказ»; розвивати навички самостійного знаходження інформації, вибіркового читання, аналізу ліро-епічних творів, висловлення власних думок з приводу порушених автором проблем; виховувати почуття національної свідомості; формувати світоглядні переконання неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.

Обладнання: портрет письменника відповідних років, різні видання поеми, ілюстрації до неї, краєвиди Кавказу, аудіо-, відеозаписи.

Теорія літератури: поема, проблематика, міф, іронія, сарказм.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

У Т. Г. Шевченка завжди було багато друзів. Саме вони змінили життя поета, подарували йому волю. За будь-яких складних ситуацій завжди знаходилися люди, котрі допомагали, підтримували, розділяли його погляди, — і в Петербурзі, і в Україні, і на засланні. Це свідчить про те, що й Шевченко, мабуть, був добрим товаришем, таким, з яким хочеться спілкуватися, дружити.

Якось до Шевченка дійшла трагічна звістка — загинув його друг, художник Яков де Бальмен. Як політично неблагонадійного його вислали на кавказьку війну. Так царизм розправлявся з неугодними йому людьми. Те, що талановита людина не в боротьбі за вітчизну, її незалежність пролила свою кров, а принесла себе в жертву загарбницьким інтересам самодержавства, викликало обурення Шевченка, яке вилилося в поему «Кавказ». Проти кого спрямував свій гнів поет, якими засобами це зробив — дізнаємося на уроці.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

«Хвилинка мудрості».

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Завдання учням.

1) Дайте характеристику оповідача — ліричного героя поеми «Сон» — вільнодумної, національно свідомої особистості.

2) Змалюйте сатиричні портрети високопоставлених осіб, подані в поемі, та морально звироднілих «землячків», висловте своє ставлення до останніх.

3) Назвіть образи-символи поеми «Сон».

(Сова — птах туги, страху, безнадії; біла пташка — душі загиблих козаків; цар волі — декабрист та ін.)

IV. сприйняття Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Для російського царату характерними були постійні загарбницькі війни. Одну з них — у 1840-1845 роках — розв’язали за приєднання Кавказу. Саме в ній загинув Яков де Бальмен, художник, що ілюстрував «Кобзар». Він став жертвою горців, але Шевченко розумів, що його, як і тисячі інших чесних людей, вбив саме царизм. Тому Кобзар гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам.

У поемі немає сюжету, якихось подій, героїв-персонажів, окрім самого оповідача — ліричного героя. Говорячи про горців, Шевченко звертається до античного образу Прометея.

2. Повідомлення учня про Прометея.

(Див. Додаток до уроку № 43.)

3. Виразне читання поеми Т. Шевченка «Кавказ».

4. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Евристична бесіда.

— Яке загальне звучання поеми? (Гнівно-сатиричне, що переплітається із журливим.)

— Який найяскравіший художній засіб ужитий в рядках поеми:

… Слава! слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава!

* * *

Од молдаванина до фінна

на всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

***

Просвітились! та ще й хочем

Других просвітити,

Сонце кривди показати

Сліпим, бачиш, дітям!..

Все покажем! тільки дайте

Себе в руки взяти.

(Іронія, сарказм.)

— До якого основного прийому вдається автор у рядках поеми:

А сльоз, а крові? напоїть

Всіх імператорів би стало

З дітьми і внуками, втопить

В сльозах удов’їх. А дівочих,

Пролитих тайно серед ночі!

А матерніх гарячих сльоз!

А батькових, старих, кровавих,

Не ріки — море розлилось,

Огненне море!

(Приклад градації — наростання; є також гіпербола, епітети.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Завдання учням.

✵ Розшифруйте вислів із поеми «Кавказ», співзвучний з головною думкою твору.

(Відповідь: Боріться — поборете!)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

✵ Продовжіть речення.

«Цей урок примусив мене замислитися над тим…»

«Я згоден (згодна) з думкою Шевченка про…»

«Мене вразило…»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати, аналізувати поему Шевченка «Кавказ», висловлювати власні думки щодо порушених в ній проблем; вивчити уривок напам’ять.

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 43

Прометей (гр. Prometheus — провидець) — у грецькій міфології віщий і добрий син титана Япета й німфи Клімени (варіанти: Асії, Феміди), брат Атаманта, Менетія та Епіметея, батько Девкаліона. Допоміг Зевсові подолати титанів і здобути владу над світом. Під час суперечки про зменшення жертв богам став на бік людей, які жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого бика на дві частини. В одну купу склав усе м’ясо й накрив шкурою тварини, а в другу — самі кістки, поклавши на них шматки жиру. Зевс, уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі їли м’ясо. Зевс розгнівався на людей і забрав у них вогонь, однак Прометей викрав вогонь з Олімпу і приніс його людям у тростинці (відгомін прадавнього способу добування вогню тертям шматків дерева). Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. Щоб помститися, Зевс наказав Гефестові створити Пандору. Прометея за протидію богам Зевс звелів прикути до однієї зі скель Кавказу і пробити йому груди списом. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку Прометея. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть терпів Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса, який бажав прославити свого сина) убив орла й визволив титана. Пізніші перекази пов’язують з Прометеєм не лише викрадення вогню з неба, він нібито показав людям, як видобувати та обробляти метали; дав їм науку про числа і відкрив мистецтво письма. Він приручив тварин, запріг до воза коней, збудував перший корабель і змайстрував вітрило; дав хворим ліки і знайшов трави, що тамують біль. Прометей розбудив у людині дух і дав їй силу владарювання над світом. З інших міфів довідуємося, що Прометей створив із землі й води (з глини, змішаної зі сльозами) людей і вдихнув у них життя (Овідій). Недалеко від міста Панопей показували цегляний будиночок, де Прометей свого часу виконав цю роботу. Довкола лежали грудки глинястої землі, і від них нібито пахло людським тілом — це були залишки використаного матеріалу. У деяких областях Греції Прометея шанували як бога. В Афінах він був у пошані нарівні з Афіною та Гефестом. На честь Прометея було встановлено свято — біг із запаленими смолоскипами (прометеї).

Прометей відкриває галерею так званих вічних образів, до яких постійно звертатиметься людство. К. Маркс називав його «найблагороднішим святим і мучеником у філософському календарі». Есхіл присвятив титанові ряд трагедій, з яких збереглася лише одна — «Прометей закутий», Есхілівський Прометей втілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в ім’я щастя людей. За нової епохи образ титана Прометея знаходимо в Ґете, Байрона, Шеллі, він надихав славетних майстрів пензля Мікеланджело, Тіціана, Рібейру, Сальватора Розу, композиторів Бетховена, Ліста, Танєєва, Скрябіна. У російській літературі найцікавіші опрацювання міфа належать письменникам революційного табору: К. Рилєєву, М. Огарьову та ін. Образ Прометея надзвичайно популярний в Україні. Прометея уславили Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, А. Малишко й ін.

У переносному значенні Прометей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети.