Уроки української літератури 9 клас II семестр: Посібник для вчителя - Грабовська О. М 2011

Т. Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Продовження теми «темляків» у посланні. Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору (суперечка, пересторога, погроза, заклик тощо)

Мета: навчити учнів розуміти культурні й політичні чинники, що спонукали поета до написання послання «І мертвим, і живим…», виразно и усвідомлено читати твір; визначати і характеризувати адресата послання, провідну думку твору; орієнтуватись у складній композиції твору, виявляти його різні настроєві інтонації; формувати переконання, що за будь-яких обставин необхідно залишатися з народом, його цінностями.

Обладнання: ілюстрації до поеми «І мертвим, і живим…», репродукція картини Т. Шевченка «Селянська родина» (1843).

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

1. Технологія «Мікрофон».

Учні, передаючи один одному стилізований мікрофон, коротко відповідають на питання: «Який фрагмент поеми «Сон» справив на вас найбільше враження і чому?»

2. Виразне читання учнями напам’ять фрагментів поеми.

3. Проблемне читання.

Які мотиви є спільними в поемах Т. Шевченка «Сон» та «І мертвим, і живим…»?

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

- «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє» (повна назва поеми) є одним із головних творів Т. Шевченка. У ньому, написаному наприкінці 1845 року, поет звертається до цілком конкретних груп і течій в середовищі тогочасної дворянської інтелігенції.

З одного боку, це — національні романтики, зокрема, нащадки козацької старшини, які зітхали за історичним минулим, з другого — ліберальна інтелігенція новішої формації, яка в своєму намаганні повести українську громадськість «за віком» впадала то в космополітизм, то в слов’янофільство. Всі вони об’єднанні у свідомості поета тим, що перебувають у цілковитому розриві з «меншим братом» народом, хоч і намагаються говорити від його імені. Вони не знають справжніх інтересів і прагнень народу, живуть хибними, застарілими або бездумно запозиченими уявленнями, відірваними від потреб та завдань, що поставали на історичному грунті тогочасної української дійсності.

Шевченко звертається то до однієї, то до іншої з цих груп, то до всіх до них разом і, вільно переходячи від одних питань до інших, висловлює свої думки й погляди в гострих ідейних зіткненнях, у палкій полеміці з ними. Повчальні ж висновки, що випливали з полеміки, найважливіші «уроки» з неї, поет, надаючи їм принципово важливого загальнонародного, загальнонаціонального значення, адресує найширшому суспільству загалу, зіставляючи минуле, сучасне й майбутнє.

2. Визначення жанрово-композиційних особливостей твору.

За жанром «І мертвим, і живим…» лірична поема-послання. Пригадайте особливості послання як літературного жанру та наведіть приклади таких творів.

— Виявіть жанрові особливості в посланні Т. Шевченка «І мертвим, і живим…»

(Матеріал для вчителя.

«Послання — жанр насамперед біблійний (новозавітні апостольські послання-листи до окремих церковних громад (римлян, коринтян, галатів, ефесян) чи до всіх християн (так звані «соборні» послання).

Риси апостольських послань у поемі Шевченка такі:

1) епіграф;

2) розгорнутий заголовок (що виник з розгорнутого прологу листа в даній літературі);

3) адресованість твору всьому національному загалові;

4) стилізація біблійного ораторського стилю;

5) багатогранний образ автора з різними «обличчями»;

6) багаторазове повторення сполучника «і», що підкреслює урочистість вислову, роздуми.

Найбезпосереднішим є перегук Шевченкового твору

з Першим соборним посланням святого апостола Івана. Саме з нього поет запозичив епіграф, що розкриває ідею поеми: «Аще кто речёт, яко люблю Бога, а брата своего ненавидить, лож єсть». Це послання вміщене наприкінці Нового Заповіту перед Об’явленням (Апокаліпсисом) святого Івана Богослова. За обсягом це коротка, але вагома засторога братам у Христі: «Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того. Хто від початку. Пишу вам. юнаки, бо перемогли ви лукавого. Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця». Цю апостольську тріаду батьки, юнаки, діти Шевченко поширює на покійних, живих і ненароджених українців. Апостол Іван нагадує: «Бог є світло, і нема в Нім жодної темряви. Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо. Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність одну із одним…» (1:5-7). Далі він каже:»… нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, — що минеться темрява, і світло правдиве вже світить. Хто говорить, що він пробував у світлі та ненавидить брата свого, той у темряві досі. А хто любить брата свого, той пробував у світлі».

Є спільність Шевченкової потреби і зі староукраїнською полемічною літературою (посланнями І. Вишенського. «Треносом» М. Смотрицького)».

За В. Пахаренком

- Літературознавці стверджують, що хоча композиційно поема виглядає суцільним текстом, але за змістом у ній можна виділити п’ять частин. Перша — епіграф, де стисло констатується ідея твору. Спробуйте визначити ще чотири частини та поясніть свій вибір.

(Матеріал для вчителя.

1. Епіграф — стисла констатація ідеї.

2. Вступ (рядки 1 — 32). Тут розгортаються обидва мотиви твору:

а) критика української еліти;

б) заклик до соціального примирення, активного громадського життя заради відродження нації.

Ця частина за стилем, образністю дуже нагадує псалми (зокрема 81-й псалом, переспіваний поетом). В обох творах є оскарження «земних владик», заклик «схаменутися». картина майбутнього суду й кари над неправедними. Пророчої урочистості обом текстам надає біблійна лексика.

3. Критичний портрет сучасної еліти (рядки 33-193). Інвектива з елементами бурлеску («Нема на світі України», «Якби ви вчились так, як треба») трансформується в картання («Ох, якби те сталось…». «Подивіться лишень добре…»), а те — в осторогу-заклик («Схаменіться! Будьте люди…»). Фрагмент за стилем переважно нагадує біблійні описи апокаліптичного суду.

4. Узагальнення попередніх мотивів та підсумок (рядки 194 — 245). Тут переважає проповідницький монолог з елементами полеміки.

5. Завершення (рядки 246 — 261) — концентрація смислу твору.

За В. Пахаренком)

- Проаналізуйте самостійно образ автора. Яку роль у побудові твору відіграє цей образ? Знайдіть фрагменти, де він виступає самостійнім уболівальником за людей, пророком, а постолом-проповідником, сатириком-полемістом.

3. Робота над текстом послання «I мертвим, і живим…».

- За що Т. Шевченко картає українське панство? Як поет характеризує кріпосницький гніт?

- Як картина майбутнього суду над світовим злом перегукується із віршем «Заповіт» («Як умру, то поховайте…»?

- Перекажіть зміст іронічного діалогу між освіченим паном і ліричним героєм послання. Як цей діалог допоміг авторові викрити космополітизм освічених українців?

(Космополітизм (з грецьк. громадянин світу) ідеологія відмови від національної самобутності заради чужоземних цінностей).

- Як ви розумієте Шевченкову сумну оцінку української історії? Які, на ваш погляд, історичні події поет насамперед має на у вазі?

- Якими художніми образами Шевченко розкриває затурканість, національне безпам’ятство сучасних йому українців?

- У чому, на думку автора, виявляється справжній патріотизм? Чому любов до батьківщини асоціюється у Т. Шевченка з любов’ю до народних мас, «до найменшого брата»?

- Простежте, як міняється тон «Дружнього послання» до «земляків». Залежно від чого поет переходить від гнівного обурення до дружнього заклику, від грізної перестороги до сердечного прохання?

- Огляньте репродукцію картини Т. Шевченка «Селянська родина». Який епізод послання «І мертвим, і живим…» вона ілюструє?

- Визначте провідну думку поеми.

- У чому актуальність послання для сучасних українців?

(Матеріал для вчителя.

Полемічний запал автор спрямовує на українських інтелігентів-раціоналістів. Адже якраз у їхніх руках майбутня доля Батьківщини.

Раціоналізм і атеїзм призведуть до страшних катаклізмів — це передчуває поет. Так інтелігенти «по німецькому показу» повстають проти Бога і вірять у людську всемогутність. Ось їхня програма:

І все те бачив, і все знаю,

Нема ні пекла, ані раю,

Немає й Бога, тілько я!

Та куций німець узлуватий,

А більш нікого!

Що символізує цей «куций німець узловатий»? Річ у тім, що раціоналізм — типова риса саме німецького національного характеру. На початку 1840-х років молоді друзі Шевченка — київські студенти — захоплено читали німецьких філософів-атеїстів Фейербаха і Штравса. Отже, бездушний, холодний розум — «куций», бо з відсіченою душею короткий, обрубаний. «Узловатий» — заплутані думки, які важко збагнути.

У цьому символі вчувається вельми глибокий і пророчий підтекст, а може, надтекст.

Шевченко віщує так. ніби бачить внутрішнім, духовним зором майбутні діяння провідної верстви. Вона шукатиме «у чужому краю» «Волі! Волі! Братерства братнього» (щиро керуватиметься доброчесними намірами), а в Україну принесе «великих слов велику силу, та й більш нічого». Йдеться тут не лише про демагогію, як про позірні зміни форми: більшовицький режим виявиться жорстокішим. аніж царський.

Шевченко передбачає, що «гірше ляха» розіпнуть Україну «свої діти». Хто вони? Маються на увазі ті, хто хочуть просвітити «материні очі современними огнями. Повести за віком, за німцями, недоріку, сліпую каліку». Поет попереджає: прийде час, коли «невчене око» (традиційна народна Україна) загляне «в саму душу глибоко! глибоко! Дознаються небожата, чия на вас шкура, та й засядуть, і премудрих немудрі одурять!» І «найпрогресивніші наукові теорії» розсиплються, мов карткові будиночки.

Але до того «просвітителі» заподіють страшне лихо і собі, і всьому краю:

Одцурається брат брата

І дитини мати.

І дим хмарою заступить

Сонце перед вами.

І навіки прокленетесь

Своїми синами!

Ми маємо пророче передбачення громадської війни, що топитиметься в Україні понад 40 років — російсько- більшовицька окупація початку 20-х pp. XX ст. ; геноцид супроти селянства й інтелігенції в 30-ті; упокорення Західної України протягом 40-х.

На тлі цього пророчого видіння цілком виправдано звучить тяжке прокляття:

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,

Щоб там і здихали, де ви поросли!

Не плакали б діти, мати б не ридала,

І люди б не знали, що ви за орли,

І не покивали б на вас головою.

То що ж, коли розум аж такий небезпечний, треба зректися освіти, науки і животіти в печерній темряві? Шевченко за неповних п’ять місяців до смерті написав:

І день іде, і ніч іде,

І голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки?

У цих рядках — суть Шевченкової просвітницької концепції. Людей мають навчати апостоли (учні Христа, що поширюють його науку), слова їхні мають «огнем невидимим пекти замерзлі душі» і будити божественне, духовне начало. Символічно, що остання прижиттєва книжка Шевченка — «Буквар», де натрапимо на «Отче наш», «Вірую», короткий нарис про поширення християнства, а також на дві думи: «Про пирятинського Поповича Олексія» та «Про Марусю-попівну, Богуславку» — обидві про пошану до батьків, роду, християнської віри та самопожертву заради Вітчизни. Саме з цього, на думку Шевченка. треба починати народну освіту.

Автор «Посланія» радить:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Цей твір був найпопулярнішим серед кирило-мефодійців, він кардинально вплинув на формування ідеології братства.

За В. Пахаренком)

4. Творче завдання.

- Навчіться виразно читати поему. Передайте інтонаційно у відповідних фрагментах заклик, гнів, пересторогу, погрозу, прохання тощо.

5. Практичне завдання.

- Випишіть з тексту поеми вислови, що стали відомими афоризмами, та розкрийте зміст одного з них.

6. Заключне слово вчителя.

Говорячи про значення поеми і мертвим, і живим..», варто запитувати відомого літературознавця Леоніда Білецького: «Таким чином, від проводу України, від її інтелігенції Шевченко вимагає на віки вічні отого духовного, себто повного переродження, повної відданості й любові до народу, абсолютного служіння своїй Нації. І це — єдиний шлях України до визволення й єдиний шлях шукання Бога. Бо хто послужив свому найменшому братові, той тим самим і послужив Богові. Пізнайте правду, і правда ця вас визволить! Ось лейтмотив служіння Україні, що Шевченко проголосив у цьому «Посланії» до всіх українців на всі віки їх життя».

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Вивчіть напам’ять один із фрагментів послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим»… (на вибір). Прочитайте поеми «Катерина», «Наймичка» та «Марія».