Уроки української літератури 9 клас II семестр: Посібник для вчителя - Грабовська О. М 2011

Виразне й усвідомлене читання творів Т. Шевченка про жіночу долю

Мета: удосконалювати навички виразного читання, вчити практично застосовувати знання з теорії літератури, розвивати вміння помічати художні деталі, емоційність сприйняття поезії; виховувати естетичні смаки, повагу до художнього слова.

Обладнання: ілюстрації до творів Т. Шевченка про жіночу долю, репродукції картин Т. Шевченка «Марія» (1840). «Циганка-ворожка» (1841), «Катерина» (1842), «Сліпа з дочкою» (1842) і таблиця «Основні правила виразного читання поетичних творів».

Вже від того святого жалю,

Здасться, світ би скам’янів…

Найвищий пам’ятник стражданню —

Шевченків плач, Шевченків гнів!

Читає мати «Катерину».

Любов Горбенко

Хід уроку

І. Мобілізація уваги учнів. Актуалізація опорних знань.

1. Виразне читання фрагмента поезії Т. Шевченка:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Буває, іноді дивлюся.

Дивуюсь дивом, і печаль

Охватить душу, стане жаль

Мені її, і зажурюся,

І перед нею помолюся.

Мов перед образом святим

Тієї Матері святої,

Що в мир наш Бога принесла…

2. Фронтальна бесіда.

- З якого твору прослуханий вами фрагмент? («У нашім раї на земні…».)

- Чи знаєте ви, коли і де був написаний вірш. (У першій половині 1849 року на засланні на острові Кос-Арал).

- Що об’єднує поезію з раніше вивченими творами Т. Шевченка?

- Якими постають матері у цьому вірші?

- Чому обом жінкам: і матері шлюбної дитини, і матері-покритки, яка народила байстря від «панича лукавого», поет провіщає сумну долю?

- Чи можна стверджувати, що образи матерів у вірші «У нашім раю на землі…» уособлюють саму Україну? Поясніть свою думку.

(Матеріал для вчителя.

В поезії «У нашім раю на землі…» змальовані зворушливі й водночас трагічні образи двох селянок — матері шлюбної дитини і матері-покритки. Обом матерям поет провіщає сумну долю: діти першої покинуть її, підуть «на заробітки, в москалі», вона залишиться самотньою, зубожіє («Наготи старої нічим одягти і витопить зимою хату»). Син покритки «Піде собі сліпця водить», а її «покине калікою на розпутті, щоб собак дражнила, та ще її вилає». Ні нещасні жінки уособлюють саму Україну — ошукану, замучену загарбниками та своїми дітьми, які «гірше ляха її розпинають». Твір побудований на контрасті — між красою героїнь та їхніми долями).

- Яку картину змальовує Т. Шевченко у вірші «На панщині пшеницю жала»?

- Як у вірші розкривається тема матері і сина?

- Про яку долю для своєї дитини мріє мати-кріпачка?

- Вірш «На панщині пшеницю жала…» має ще іншу назву — «Сон». Чому? Яку роль відіграє прийом сну у цьому творі?

3. Слово вчителя.

- Минуло більше півтора століття з часу написання Т. Шевченком вірша «На панщині пшеницю жала…». Немає більше кріпаків, змінилося суспільство, проте слово Кобзаря продовжує хвилювати сучасних українців.

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Ознайомлення учнів з таблицею «Основні правила виразного читання поетичних творів».

- Кожен із вас, читаючи поезію, повинен продемонструвати не лише знання творчості Т. Шевченка, а й свої здібності, талант, артистизм. Необхідно прочитати твори, дотримуючись певних вимог:

✵ поетичні твори читаються, як правило, середнім темпом;

✵ прикінцеві слова в рядках вимовляються з ледь помітним посиленням голосу, трохи меншим, ніж слова з логічним наголосом;

✵ міжрядкова пауза на перенесеннях завжди коротка;

✵ якщо наприкінці рядка немає розділового знака, але мовленнєвий такт закінчується, міжрядкова пауза буде середньої тривалості;

✵ інтонація та логічні паузи під час читання поезії залежать від змісту і настрою творів.

2. Виразне читання поезії Т. Шевченка учнями.

3. Оцінювання учнівських виступів.

4. Творче завдання.

Крім картини «Катерина», з якою ми ознайомилися на минулому уроці, пензлю Т. Шевченка-художника належать п інші полотна, присвячені долі жінки: «Марія» (1840), «Циганка-ворожка» (1841), «Сліпа з дочкою» (1842). (Вчитель демонструє їх репродукції). Яке враження вони справили на вас? Чи відкрили ви для себе нового Т. Шевченка?

5. Заключне слово вчителя.

- «Муза Шевченкова — в кріпацькій одежі, волаючи до людського сумління, до почуття справедливості, вона вперше введе в літературу натовпи отих безмірно покривджених людей, що населяють «Кобзар», всіх отих вдів, сиріт… покриток, отих занапащених кріпацьких мадонн, що їх поет малює прекрасними навіть у їхньому горі, малює мовби пензлем великих майстрів Відродження». Цими словами видатного українського письменника Олеся Гончара ми і завершуємо урок.

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Напишіть твір-роздум на тему: «Моє враження від жіночих образів у творчості Т. Шевченка».